Міністерство оборони США вирішило ввести в дію «літаючі арсенали», які будуть створені на базі модернізованих дальніх бомбардувальників B-1B Lancer і B-52 Stratofortress. Як повідомляє Foxtrot Alpha, про це на початку лютого заявив міністр оборони США Ештон Картер. Такі літаки з різним набором озброєння будуть літати на віддалі і запускати потрібний тип боєприпасу по команді з винищувача на передньому фронті.
Для виконання цього завдання на бомбадувальники планується встановити спеціальні системи зв'язку та обробки відеоінформації, завдяки яким літаки зможуть отримувати дані з безпілотних літальних апаратів і сенсорів інших бойових літаків. B-52 і B-1B також отримають системи зв'язку стандарту Link 16. Імовірно, на бомбардувальники можуть бути встановлені і радіолокаційні станції з активними фазованими антенними ґратами.
Крім того, B-52 і B-1B отримають системи, сумісні з наземними станціями запиту підтримки з повітря, якими володіють підрозділи Морської піхоти і Армії США. Нарешті, вдосконалені бомбардувальники зможуть виступати як вузли зв'язку. Для цього на них встановлять системи BACN і EAGN, які відповідають за ретрансляцію голосових і текстових повідомлень, а також об'єднання розрізнених комп'ютерних мереж.
Бойовими літаками переднього краю виступатимуть винищувачі F-15C/D Eagle, F-22 Raptor і F-35 Lightning II, а також винищувачі-бомбардувальники F-15E Strike Eagle і штурмові літаки A-10 Thunderbolt II. (заради кращої маневреності за рахунок зниження маси бойового навантаження), будуть виявляти повітряні та наземні цілі і віддавати команди на запуск потрібного типу боєприпасу «літаючим арсеналам».
Крім того, «літаючі арсенали» виступатимуть і в якості додаткових джерел ракетного і бомбового озброєння для бойових літаків переднього краю. Поняття «літаючих арсеналів» буде включати в себе і ті функції, які B-52 і B-1B вже виконують протягом кілька років. Йдеться про підтримку з повітря і барражування над полем бою в очікуванні команди на нанесення удару по позиціях противника.
Вперше про намір використовувати B-1B, позбавлені статусу стратегічних бомбардувальників в 1998 році, в якості літака підтримки ВПС США оголосили в квітні 2010 року. На користь використання літаків у цій якості військові приводили можливість Lancer нести широку номенклатуру високоточної зброї і швидкісні характеристики літака, що дозволяють відгукнутися на запит про повітряну підтримку в максимально короткий час.
Для успішного виконання нових завдань B-1B вже пройшли часткову модернізацію, отримавши, зокрема, лазерні цілевказівники і системи самозахисту. Далекі бомбардувальники B-1B були розроблені на початку 1980-х років. Вони здатні розвивати швидкість до 1,33 тисячі кілометрів на годину і здійснювати польоти на відстань до 12 тисяч кілометрів. Бомбардувальники оснащені шістьма зовнішніми точками підвіски і двома бомбовідсеками для озброєння загальною масою до 56 тонн.
Бомбардувальники B-52 також пройшли кілька програм модернізації. На них встановлюється і нове обладнання, включаючи бомбові установки карусельного типу з цифровим управлінням. Бомбардувальники отримають і нові крилаті ракети JASSM-ER зі збільшеною дальністю польоту. Бойовий радіус B-52 становить близько 7,2 тисячі кілометрів, а перегінна дальність - 16 тисяч кілометрів. Літак здатний розвивати швидкість до 950 кілометрів на годину і нести бомбове навантаження масою до 31 тонни.