Група вчених під керівництвом астрономів з Ягеллонського університету (Краків, Польща) отримала нові дані про природу т. зв. активних астероїдів - екстремально рідкісного типу об'єктів, які мимоволі випускають пил. Дані дозволили припустити, що астероїд обертається настільки швидко, що «кришиться» поблизу екватора. Стаття про роботу прийнята до публікації в журналі Astrophysical Journal Letters, препринт статті доступний тут, прес-реліз викладений на сайті Обсерваторії Кека (Гаваї, США), де були отримані відповідні результати.
Активні астероїди відрізняються від звичайних тим, що не просто рухаються по своїх орбітах, а залишають за собою хвіст з води, що випаровується, подібно до комет. У 2010 році було відкрито «підвид» таких астероїдів - з них пил вибивався з мінливою інтенсивністю. З того моменту і до кінця серпня 2014 року таких астероїдів було відкрито лише чотири.
Для пояснення такої поведінки було запропоновано дві основні гіпотези. Перша стверджує, що час від часу астероїд відчуває зіткнення з іншими тілами, розмір яких занадто малий, щоб їх можна було побачити в телескоп. Друга - що швидкість обертання астероїда навколо своєї осі настільки велика, що речовина буквально викидається з поверхні об'єкта. Будь-яких переваг жодна з версій не мала.
Автори використовували телескоп Обсерваторії Кека, щоб спостерігати за астероїдом. На знімках серпня 2014 року вони виявили сувору періодичність у зміні яскравості об'єкта. Це було інтерпретовано як результат обертання асиметричного ядра астероїда навколо своєї осі. За знімками вдалося порахувати тривалість «доби» - вона склала лише 3,24 години. Як вважають вчені, для тіла розміром близько одного-двох кілометрів відповідна кутова швидкість цілком достатня, щоб частина матеріалу астероїда змогла під дією сил інерції придбати швидкість, що перевищує другу космічну - і в результаті відірватися від поверхні.
Робота дає можливість поглибити розуміння властивостей малих небесних тем Сонячної системи. Як відзначають автори, результати не дозволяють однозначно викреслити гіпотезу зіткнень, проте роблять версію швидкого обертання значно більш вірогідною.