Карп звичайний, він же сазан, він же Cyprinus Carpio.
Карп звичайний (він же сазан) досить популярний в Європі та Азії, де його вирощують вже давно. Але для Австралії карп - справжнє лихо. Він шкодить місцевим рослинам і тваринам, при цьому добре розмножується і легко освоює нові місця проживання. Австралійці давно намагалися покласти край цьому карпмагеддону, і два роки тому придумали план - винищити рибу, заразивши її герпесом. На програму уряд виділив майже 12 мільйонів доларів. Але в минулому році стало ясно, що не всі схвалюють цю затію. Вчені з Університету східної Англії попереджають, що потрапляння вірусу в річкову воду може призвести до екологічної катастрофи. А нещодавно проти проекту виступила інша група - фахівці з Австралії та Бельгії вважають, що план просто не спрацює, і гроші «полетять у трубу».
Карпа в Австралію завезли ще наприкінці XIX століття, але він не був особливо поширений. Все було добре, поки в 1960-х в країну не імпортували нову лінію - риби, яких вирощували в господарствах, потрапили в річку Муррей, швидко розплодилися і захопили всю країну. Тепер карпи - найпоширеніша риба в Австралії. І, можливо, це нікого б не хвилювало, якби не спосіб годування: сазан шукає їжу на дні і каламутить воду, в результаті туди надходить менше світла і кисню, що шкідливо для місцевих тварин. До того ж карп підриває коріння у «рідних» австралійських рослин, погіршує якість питної води і може вивести з ладу іригаційні насоси та інше обладнання.
У 2016 році уряд запустив національну програму з контролю популяції карпа (National Carp Control Plan, NCCP). Вона передбачає знищення риби за допомогою герпесвірусу карпових 3-го типу (CyHV-3, також відомий як герпесвірус кои - KHV), який випустять в найбільший в країні басейн річок - Муррей-Дарлінг. Державне об'єднання наукових і прикладних досліджень Австралії вивчає вірус вже більше десяти років. Фахівці відомства переконалися, що CyHV-3 безпечний для 13 місцевих видів риб, жаб, черепах, риб і мишей.
Альтернативою вірусу могла стати програма Daughterless Carp. Суть її в тому, щоб за допомогою генної інженерії створити коропів, які можуть бути тільки самцями. Для цього достатньо вивести риб, у яких буде заблокований потрібний ген (він не дозволить ембріону розвинутися в жіночу особину) і випустити їх у річку. З часом сазани вимруть, оскільки не зможуть розмножуватися. Цей підхід ефективний, але займає багато часу - тривалість життя карпа становить близько 35 років, і на те, щоб знизити чисельність виду, піде більше століття. Тож влада віддала перевагу відносно «швидкому» герпесу.
Але не всі вважають цей план безпечним. Минулого року вчені з Університету Східної Англії (University of East Anglia) відправили лист до журналу Nature Ecology and Evolution. Вони попередили, що потрапляння CyHV-3 в річкову воду може призвести до катастрофічних наслідків. Можливо, вірус еволюціонує і почне заражати інші організми - лабораторні експерименти не дозволяють виключити таку ймовірність. Крім того, вирощуванням і ловлею карпа займаються в багатьох країнах, і CyHV-3 може загрожувати глобальній продовольчій безпеці. Нарешті, автори зазначили, що купа мертвої риби в річках навряд чи поліпшить екологічну ситуацію.
Але на цьому заперечення не закінчилися. Нещодавно редакція журналу Science опублікувала ще один лист - від вчених з Австралії та Бельгії. Вони теж не схвалюють план уряду, але з іншої причини: на думку дослідників, він просто-напросто не спрацює. Герпес у риб розвивається тільки при температурі від 16 до 28 градусів, а в Австралії безліч місць, де вода набагато тепліша. При цьому коропи швидко розмножуються, тож ті, хто вижив, незабаром відновлять популяцію. До того ж риби можуть бути вже заражені вірусом - наприклад, в Японії зустрічаються інфіковані особини, які не страждають від негативних симптомів. Автори листа закликали не поспішати із запуском програми, а спочатку провести польові випробування. Або застосувати замість герпесу метод Daughterless Carp.
Координатор NCCP Метт Барвік (Matt Barwick) повідомив Nature, що група вже займається питаннями, згаданими в листі. Зараз вчені запускають комп'ютерні симуляції, а в майбутньому збираються провести польові випробування. "Так, нам дійсно потрібно оцінити потенційну ефективність методу. Саме цим ми і займаємося ", - говорить Барвік. Чим закінчиться історія з карпами ми дізнаємося не раніше 2019 року: до кінця 2018-го фахівці підготують звіт з оцінкою ризиків, і тільки після цього уряд прийме остаточне рішення.
