Канадські та американські дослідники вперше застосували експрес-метод скринінгу для пошуку потенційних ліків від лихоманки Ебола. В ході експерименту їм вдалося виявити кілька перспективних препаратів та їх поєднань, йдеться в публікації в.
Дотепер в експериментах in vitro і на мавпах кілька противірусних препаратів продемонстрували помірну ефективність проти вірусу Ебола. Однак через різниці використаних методик результати цих дослідів порівняти вкрай складно. Самі ж дослідження з використанням вірусу вимагають вищого рівня біологічного захисту, доступного в одиничних лабоаторіях.
Науковий колектив з ряду канадських лабораторій і Національних інститутів здоров'я США скористався для пошуку міні-геномної екстракцією РНК - автоматизованою методикою, розробленою і застосовується для моделювання та вивчення реплікації вірусів.
Як матеріал для вивчення вчені використовували міні-геномну модель вірусу Ебола, що містить гени трьох із семи вірусних білків, а також ген-репортер люциферази, необхідний для стеження за поведінкою вірусу (точніше, в цьому випадку транскрипційно компетентної вірусоподібної частинки - trVLP) в інфікованій клітці. Оскільки така модель не може інфікувати людину, дослідження проводили в звичайній мікробіологічній лабораторії без посиленого біологічного захисту.
Для дослідження були обрані препарати, які використовуються проти вірусів з аналогічним Еболі механізмом інфікування клітини (до таких вірусів відноситься, наприклад, ВІЛ). Всього дослідники протестували вісім ліків: аналоги нуклеотидів ламівудин, зідовудин, тенофовір, фавіпіравір і цидофовір; модулятор естрогенових рецепторів тореміфен; інтерферони IFN-лад і IFN-лад, а також 28 комбінацій двох і 56 комбінацій трьох препаратів.
З'ясувалося, що інтерферони і тореміфен ефективно придушують реплікацію вірусу в культурі клітин через 24 години після зараження; ламівудин, зідовудин і тенофовір також показали хорошу ефективність (50 - 62 відсотки при монотерапії, 87 відсотків в комбінації один з одним), фапіравір діяв тільки в значно більшій концентрації. Цидофовір продемонстрував помірну ефективність при низьких концентраціях, а у високих парадоксальним чином різко стимулював реплікацію.
Найбільш ефективною виявилася комбінація IFN-^ з ламівудином - придушення реплікації склало 97,3 відсотка. Було виявлено і кілька інших ефективних комбінацій препаратів.
Результати дослідження вдалося відтворити на живому вірулентному штамі вірусу Ебола ZEBOV, робота з яким йшла в лабораторії з максимальним ступенем захисту.
Вірус Ебола і близький до нього вірус Марбург - одні з найбільш небезпечних вірусів, що передаються контактним шляхом. Вони відрізняються високим ступенем вірулентності та летальності. Останній спалах лихоманки Ебола в Західній Африці станом на 13 грудня 2015 року вразив 28633 людини, 11314 з яких померли.