Британська компанія BAE Systems розробила систему перемішування компонентів, яка дозволяє поліпшити характеристики вибухівки, що отримуються з них. Як пише Jane's, у новій системі використовується технологія резонансного акустичного перемішування (Resonant Acoustic Mixing, RAM), розроблена в другій половині 2000-х років компанією Resodyn для змішування рідких середовищ, насамперед компонентів полімерного зв'язуючого.
При резонансному акустичному перемішуванні ємність зі змішуваними компонентами встановлюється на акустичний випромінювач, який генерує інтенсивні звукові хвилі з частотою від 58 до 62 герц. Ці хвилі вступають в резонанс з власними коливаннями ємності. У результаті на поверхні змішуваних компонентів виникають хвилі Фарадея, стоячі хвилі, що виникають під впливом вертикальних вібрацій. Саме завдяки хвилям Фарадея і відбувається змішування компонентів.
Для експерименту фахівці BAE Systems методом RAM створили вибухову суміш з полімерним зв'язком. Маса вибухівки склала 400 грамів. Речовину розмістили в ємності, схожій на консервну банку, а в неї помістили електричний детонатор, за допомогою якого ініціювали підрив речовини. Вимірювання під час і після вибуху показали, що вибухівка, отримана за допомогою технології RAM, показала більший вихід енергії, що дало на 20 відсотків більші пробивний і руйнує впливу порівняно з вибухівкою, отриманою механічним перемішуванням.
За даними BAE Systems, резонансне акустичне перемішування також дозволяє змішувати більш в'язкі компоненти вибухівки без використання додаткових розчинників. При механічному перемішуванні у в'язкі компоненти додають розчинники, які зменшують їх в'язкість. Після змішування отримана речовина піддається просушці, щоб повернути йому вихідну в'язкість. Відмова від використання розчинників дозволяє здешевити виробництво вибухівки.
У 2015 році хіміки з Університету Мічигану виявили, що спільна кристалізація двох вибухових речовин може призводити до їх взаємної стабілізації. Під час експерименту дослідники кристалізували диперекіс діацетону з кількома видами тригалогентринітробензолу. Чутливість отриманої суміші тестували, роняючи на неї гирю. Експеримент показав, що кристали, які містять одночасно перекис і іодисте похідне тринітробензолу, значно менш чутливі порівняно з кристалами індивідуальних речовин.