Загадкова хвороба знищила 42 відсотки бджіл у США
Дані, представлені Мерілендським університетом і Bee Informed Partnership, свідчать про рекордне скорочення числа вуликів у сезон 2014-2015 років, причому в нетиповий для цього літній час. Крім сильного удару бджільництву, що проходить загрожує зниженням врожайності сільськогосподарських рослин у Північній Америці, здатним негативно вплинути на світові ціни на продовольство.
Дослідження, проведене Bee Informed Partnership, торкнулося 6 000 найбільших власників бджолиних вуликів у США, які контролювали понад 15 відсотків від загальної популяції медоносних бджіл. Єдиної думки про причини такого катастрофічного падіння чисельності вуликів як і раніше немає. Однак наголошується, що вперше за багато років кількість бджолиних сімей, загиблих влітку (майже третина від загального числа) було чи не вдвічі вище загиблих взимку. У деяких штатах (Іллінойсі. Пенсільванії, Вісконсині та цілій низці інших) втрати серед вуликів перевищили 60 відсотків. Передбачається, що рослинництво в них у 2015 році серйозно постраждає від зниження числа запилювачів. Ті бджолярі, що продають фермерам послуги з опилення полів, вже підняли розцінки на 20 відсотків.
Основним негативним чинником зниження кількості вуликів у США є синдром залишення колоній, коли бджоли раптово залишають свої вулики і відлітають у невідомому напрямку. Випадки такого роду після 2006 року є найбільш частою причиною загибелі вуликів у американських бджолярів. Однак що саме провокує їх на таку поведінку, в даний час неясно. Вважається, що причиною може бути кліщ, в 90-ті роки минулого століття занесений з дикою індійською бджолою в Європу і Північну Америку. Але в більшості країн тієї ж Західної Європи, включаючи порівняно близькі до США по клімату, такого різкого прояву синдрому покидання вуликів поки немає.
Передбачається, що такий розрив може відповідати значно більш інтенсивне використання пестицидів американськими фермерами, особливо неонікотиноїдів, що діють на нервову систему комах. Однак і кліщі і широке використання пестицидів характерні для США не перше десятиліття. Тим не менш, різке зниження чисельності бджіл в останні роки є безпрецедентним. До того ж неонікотиноїди найсильніше діють на бджіл взимку, а рекордне торішнє зниження числа вуликів влітку, коли вплив ненікотиноїдів мінімально, ставить під сумнів ключову роль пестицидів у цьому процесі.
Водночас багато експертів закликають не драматизувати ситуацію. Практично щороку власники вуликів у США відповідають на зниження їх чисельності посиленими спробами створення нових вуликів і в цілому повне вимирання медоносних бджіл у цій країні видається малоймовірним. Тим більше, що при всій загадковості синдрому покидання колоній відомо, що йому успішно протистоять африканізовані бджоли, природним шляхом розповсюдилися з Південної Америки. Їхні трутні майже завжди випереджають європейських конкурентів у заплідненні маток, після чого ті дають гібридне потомство. Правда, хоча їх вулики майже не страждають від останніх подій, вони набагато більш агресивні і незважаючи на велику медоносність практично не досвідляють багато пасленових, врожайність яких після «африканізації» європейських бджіл серйозно знижується.