Жалість до себе допомогла першокурсникам пережити навчальний рік
Канадські та шотландські психологи з'ясували, що першокурсники, у яких підвищується рівень співчуття до себе під час навчального року, відчувають себе більш енергійними та оптимістичними. Роботу дослідників опубліковано в журналі.
Як правило, початок навчання в університеті супроводжується суттєвими змінами в способі життя молодих людей, що негативно позначається на їхньому психологічному стані. Дослідження показують, що багато першокурсників стикаються зі стресом і зниженням рівня емоційного благополуччя, який не відновлюється до первинних показників протягом року. Тому психологи намагаються виявити механізми, які допоможуть «пом'якшити» перший рік навчання для студентів.
На думку вчених, співчутливе ставлення до себе («self-compassion») могло б стати ефективним способом зменшення стресу у студентів. Згідно з роботою Крістін Нефф, воно складається з трьох ключових параметрів: доброти до себе (здатності піклуватися про себе і не піддавати надмірній критиці навіть у складних обставинах), усвідомлення спільності людської природи (всі роблять помилки) і усвідомленості (вмінні аналізувати емоції і не дозволяти їм поглинати вас).
Автори нового дослідження вирішили перевірити, як пов'язане «саме-співчуття» і благополуччя студентів. Вони провели три опитування, в яких взяли участь 189 осіб (72 відсотки з них - жінки). У першій анкеті психологи визначали рівень співчуття до себе у студентів: випробовувані за шкалою від одного до п'яти повинні були оцінити, наскільки вони згодні з такими пропозиціями, як «коли я засмучений, я схильний зациклюватися на поганих речах». Друга анкета була присвячена задоволенню психологічних потреб першокурсників, тобто тому, наскільки самодостатніми, компетентними і пов'язаними з оточуючими вони себе почувають, а третя - їх емоційному благополуччю.
Опитування проводилося двічі: на початку навчального року і в кінці семестру. З'ясувалося, що студенти, у яких з часом підвищувався рівень «само-співчуття», повідомляли про більшу психологічну задоволеність, ніж ті, у кого рівень співчуття до себе не змінювався. Психологічна задоволеність, у свою чергу, корелювала з деякими показниками з останньої анкети: зокрема з енергійністю та оптимістичністю. Тим не менш, кореляція не означає причинно-наслідковий зв'язок, тому не можна з упевненістю сказати, що якщо студенти будуть більше шкодувати себе, вони будуть краще себе почувати в кінці семестру. Крім того, вибірка в 189 осіб для такого типу дослідження вважається маленькою і неоднорідною, тому для перевірки результатів потрібно проводити більш масштабне опитування.
Нещодавно американські вчені провели порівняльне дослідження, яке показало, що серед студентів університетів зростає страх дорослішання. Такий висновок було зроблено на основі даних про 3,3 тисячі студентів з північно-східного регіону Америки за 1982, 1992, 2002 і 2012 рік.