Куди зникли десять колін Ізраїлевих?
Відтоді як ассирійці VIII століття до н. е. вигнали десять єврейських племен з їхньої землі, ця доля невідома. Куди вони попрямували? Що сталося з вигнанцями потім? Історики не отримали однозначної відповіді на ці питання досі.
Зробимо невеликий екскурс в біблійну історію і почнемо з патріарха Авраама або, ще краще, з його онука Якова. Бог з "явився останньому уві сні дорогою до Месопотамії і поблагословив його стати засновником єврейського народу. Яків народив 12 синів: Рувіма, Симона, Левія, Юду, Дана, Неффаліма, Гада, Асіра, Іссахара, Завулона, Йосипа, Веніаміна, кожен з яких згодом став батьком одного з племен ізраїльських.
У країні Ханаан племена оселилися на берегах річки Йордан. Пізніше була встановлена монархія, і нащадки синів Якова мали єдиного правителя, але після смерті царя Соломона держава розділилася на два. Від племен Юди і Веніаміна, що жили на півдні, відокремилися десять інших племен, які освоїли північні райони. Цими колінами почали керувати монархи, які передавали престол у спадок. Народи Юди і Веніаміна, як прийнято вважати, є предками сучасних євреїв. А що сталося з десятьма північними колінами? Де їхні нащадки?
У 722 - 721 роках до н. е. цар Ассирії Салманасар V захопив Самарію і вигнав десять народів північного царства. Люди знялися з насиджених місць і разом з малими дітьми і старими, зі скарбом, який могли забрати, на возах і пішки вирушили і Месопотамію і міста індійські (сучасні Сирію та Ірак). Плач і стенання піднімалися над натовпами вигнанців. Багато хто не зміг винести позбавлення і помер у дорозі. Що сталося з вижившими, ніхто не знає.
Пророк Єзекіїль передрік майбутнє об "єднання всіх євреїв на Землі Обітованій. У багатьох районах земної кулі живуть люди, які, можливо, є нащадками зниклих племен: у Криму, на Кавказі, в Кенії, Нігерії, Вірменії, Ірані, Центральній Азії та на півночі Сибіру, в Африці, Південній Америці, Австралії та Ірландії. Безперечних доказів немає, але юдейські елементи культур деяких народів, що живуть у перерахованих вище регіонах, вказують на можливий зв'язок зі зниклими племенами.
Одним з перших відомих дослідників цієї загадки був Веніамін з Тудели, який жив в Іспанії в XII ст. Більшу частину свого життя він витратив, подорожуючи в пошуках нащадків людей, що належали до десяти згаданих племен, і, відвідуючи єврейські громади, записував враження в щоденнику. Відвідавши Персію і Аравійський півострів, Веніамін зіткнувся з юдеями, які, на його переконання, були прямими нащадками вигнаних ізраїльтян.
Їх самодостатність і лютість глибоко вразили дослідника. Веніамін писав: "У Персії живуть нащадки племен Дана, Завулона, Асіра і Неффаліма. Ними керує правитель Йосип. Серед цих людей є вчені чоловіки, зведені в різних науках. Вони сіють злаки, знімаючи багатий урожай, перебувають у військовому союзі з язичниками, які поклоняються вітру і живуть у дикості ".
Під час подорожі Аравією Веніамін також відвідав великі єврейські міста, оточені потужними оборонними спорудами. Місцеві жителі відрізнялися войовничістю і в альянсі з арабами здійснювали набіги на мирні племена Аравії. Городяни повідомили Веніаміну, що їх прабатьками є Рувім і Гад.
Коли в 1492 р. Христофор Колумб здійснив подорож і відкрив нові землі, ніхто не припускав, що його поява змінить долю аборигенів. Але, можливо, Колумб був не першим жителем Старого Світу, який приплив до Америки. Місіонер Бартоломео де Лас Касас на початку XVI ст. зустрів в Перу і Гватемалі індіанські племена, перекази яких свідчили, що їхні предки прибули зі Сходу, перепливши океан. Крім того, індіанці дотримувалися багатьох юдейських ритуалів.
Через 120 років аналогічний звіт португальського мандрівника Антоніо Монтесіноса викликав сенсацію серед вчених Європи. Монтесінос зустрів в Андах індіанців, які читали напам'ять витяги з Тори. Їхній одяг, гончарні вироби та інші предмети вжитку прикрашала зірка Давида. Манасія бен Ізраїль, голландський вчений, шанований як у християнських, так і в юдейських колах, зміцнив уявлення про американських індіанців як про нащадків єврейських племен.
Під враженням звіту Монтесіноса і натхненний власними містичними поглядами, вчений написав книгу «Надія Ізраїлю», в якій закликав євреїв, розсіяних по світу, об'єднатися. У 1655 р. Манассія зустрівся у Вестмінстері з Олівером Кромвелем і представив петицію про повернення до Англії всіх євреїв, вигнаних з країни. На його думку, туманний Альбіон - і є Земля Обітована.
Фантастичний маніфест 1665 р. струснув юдеїв. Рабин Натан Газський оголосив месією, покликаним об'єднати всіх євреїв, Саббетая Зеві з Ізміра. У маніфесті стверджувалося, що останній з'явився на землю верхи на драконі про сім голів. На шляху месію атакували Гог і Магог, вороги Ізраїлю, які очолювали величезну армію.
Однак Саббетай за допомогою вогню, що виривався з його ніздрей, зміг розбити ворогів. Натан проголошував, що спаситель знаходиться на шляху до Єрусалима, і коли прибуде туди, Бог спорудить храм із золота, прикрашений дорогоцінним камінням, і все місто наповниться блиском. У той день, коли це станеться, мертві встануть з могил.
Новина пронеслася з країни в країну. Багато євреїв почали продавати майно і готуватися до подорожі в Святу Землю. Ким був насправді новоявлений месія? Саббетай Зеві народився в Смирні в Малій Азії в 1626 р. і був присвячений в сан рабина у віці 18 років. Під впливом містичного вчення Каббали він оголосив євреям, що годину спокутування пробив.
Такі ідеї поширилися в Марокко, Тунісі, Єгипті та Італії. Пройшла чутка, що величезна армія нащадків десяти племен рухається через Африку в бік Мекки. Стривожена влада Туреччини в 1666 р. заарештувала Зеві і звернула його в іслам. Слідом за цим тисячі євреїв також стали мусульманами.
Можливими нащадками зниклих племен є велика група народів, що називає себе патанами (пуштуни). Вони живуть на кордоні Афганістану, Пакистану і Кашміру. Патани вважають, що ведуть походження від Кіша, предка біблійного царя Саула. Вони носять одяг, схожий на юдейський, дотримуються єврейських табу, що стосуються їжі, і відзначають юдейську паску. У Південній Африці десятки тисяч чорношкірих, що належать до племені лемба, заявляють, що сотні років тому були відрізані від своїх побратимів євреїв.
Але, мабуть, найбільш екзотичним місцем, де могли оселитися вигнані єврейські племена, є Японські острови. Існують тисячі слів і географічних назв в японській мові, етимологічні корені яких неможливо простежити. Всі вони мають юдейське звучання. Імператора Японії Осі, який правив близько 730 р. до н. е., ряд істориків асоціює з останнім царем Ізраїлю Осією, який жив у часи, коли ассирійці вигнали євреїв.
Синтоїстські храми того періоду нагадують стародавні ізраїльські. Серед артефактів, знайдених в Японії, деякі мають явно ассирійське або іудейське походження. До них можна віднести, наприклад, криницю в Коріугі з накресленими на ній словами «Криниця Ізраїлю». Збережені частини стародавніх віз різко відрізняються від японських і схожі з описаними в Старому Завіті. Можливо, стародавні ізраїльтяни здійснили подорож через усю Азію?
Не випадково самураї вважають, що прийшли в Японію із Західної Азії близько 660 р. до н. е. Саме слово «самурай» звучить подібно зі словом «Самарія». Але яке з десяти племен оселилося в Японії? Деякі історики висувають гіпотезу, що мікадо, японський імператор, є нащадком племені Гада. Саме слово «мікадо» звучить як єврейський термін, що означає «його величність цар»...