Коли ми ведемо машину і відволікаємося на сторонні завдання, наш мозок сам вирівнює траєкторію - спрацьовує «автокорекція». Але тільки не тоді, коли ви листуєтеся за кермом.
Під час експерименту Х'юстонського університету та Інституту транспорту Техаського університету A&M 76 водіїв проїжджали ділянку віртуальної траси чотири рази: перший раз - зосередившись на водінні, другий - вирішуючи нескладні задачки, третій - відповідаючи на питання, що викликають емоційний відгук, а в четвертий їм потрібно було вести машину і писати SMS. Знайомі ситуації, правда?
Всі три фактори - розумова і емоційна активність, а також листування - відволікають від дороги. Рух рук на кермі стає нервовим і смиканим - але до серйозних наслідків це призводить тільки у випадку з SMS. Водій, який відволікся на переживання або логічні завдання, веде рівніше, ніж той, хто дивиться на екран телефону.
"У нас є пояснення таким результатам, - стверджує автор дослідження Іоанніс Павлідіс, - Швидше за все, справа в діяльності передньої поясної кори головного мозку.
Ми знаємо, що передня поясна кора працює як коректор помилкової поведінки. У нашому випадку помилку породжують когнітивні та емоційні подразники - і набір повідомлень на телефоні. Щоб передня поясна кора реєструвала помилки, їй необхідна інформація двох видів: зорова - водій дивиться на дорогу, і моторно-сенсорна - руки лежать на кермі. Якщо ми не відволікаємося на екран мобільника, обмін такою інформацією становить замкнутий ланцюг. На дорозі це виглядає так: інформація про сильне відхилення вправо надходить в мозок, і «автокорект» відправляє рукам імпульс, що змушує водія викрутити кермо вліво.
Коли сенсорний ланцюг розірвано, поясна кора не включає свій самовиправний механізм, і траєкторія стає більш непередбачуваною і небезпечною.