Японська робот-дитина знайшла здатність вчитися жити в суспільстві, орієнтуючись на емоції оточуючих людей. Так, як це роблять звичайні діти.
Цього разу до проекту робототехніки підключили фахівців з нейрофізіології, психологів та інших експертів. Всі разом вони почали з того, щоб навчити СВ2 розрізняти вирази облич оточуючих людей і класифікувати їх за базовими категоріями - такими, як «щасливий» або «сумний».
Для цього 130-сантиметровий і 33-кілограмовий робот обладнаний вбудованими в очі відеокамерами, які ведуть безперервний запис. Робот запам'ятовує і класифікує не тільки емоційні вирази облич, але і пов'язану з ними обстановку, запам'ятати яку допомагають 197 сенсорів, запроторитих під його м'якою силіконовою шкірою.
Крім того, СВ2 вчиться ходити. У нього є 51 «мускул», що працюють на стисненому повітрі, які дозволяють андроїду рухатися через кімнату досить плавно, хоча він все-таки потребує підтримки з боку дорослої людини. А ще через 2 роки дослідники обіцяють нові прориви: вони вважають, що СВ2 знайде інтелект, що відповідає 2-річній дитині, включаючи здатність будувати найпростіші фрази. І як знати, чи багато знадобиться часу до того моменту, коли ця дитина, як всякий Піноккіо, всерйоз захоче стати справжнім...
Втім, японці не в перший і не останній раз вражають і лякають нас неймовірними роботами і рішеннями. Досить згадати про шкіряну ляльку, про яку ми писали в замітці «Японський підхід».
Публікація Pink Tentacle