Традиційно прийнято вважати, що Юстиніанова чума (бл. 541-750 н.е.) вбила половину населення Римської імперії. Історичні дослідження та математичне моделювання поставили під сумнів як рівень смертності, так і саму тяжкість цієї першої епідемії чуми.
Вчені Лаурен Вайт і Лі Мордечай з Національного центру соціо-екологічного синтезу Університету Меріленду застосували метод математичного моделювання, вивчаючи спалах чуми в Римській імперії часів правління імператора Юстініана I. Зокрема, за допомогою цього методу і сучасних знань про інфекційне захворювання були вивчені першоджерела того часу. Після цього дослідники поставили під сумнів як число загиблих від епідемії, так і ареал поширення чуми.
Головним джерелом послужили описи спалаху чуми в столиці імперії - Константинополі в 542 році. Традиційно вважається, що число померлих від епідемії склало близько 300 тисяч від півмільйонного населення міста. А є ще джерела, з яких випливає, що всього епідемія чуми згубила половину жителів імперії. Але це нове дослідження ставить під сумнів такі цифри, а також і територію поширення захворювання. Раніше вважалося, що чума лютувала по всьому Середземномор'ю. Дослідники, порівнюючи бубонну, легеневу, а також комбіновану форму, показали, що жодна з них точно не імітує динаміку спалаху, описану в джерелах. "Робота з математичними моделями хвороб була для мене як історика повчальним процесом. Це дозволило нам перевірити традиційні історичні аргументи за допомогою нових і потужних методів ", - розповідає про свою роботу Лі Мордечай.
До цього часу вважалося, що кількість померлих від епідемії Юстиніанової чуми в одній тільки Європі становить 25 мільйонів осіб. А на Сході ця цифра ще більша - 66 мільйонів осіб.