Штучне запліднення спермою чоловіка або донора
Штучне запліднення з використанням сперми чоловіка здійснюють тільки в тому випадку, якщо природним методом зачаття неможливе через імпотенцію, гіпоспадію сечовипускального каналу, олігоспермію, а також відсутність еякуляції. Таке ж запліднення показано і в тому випадку, коли у жінки відзначається вагінізм, від якого ніяк не вдається позбутися, будь-які зміни в анатомічній будові шийки матки або при наявності в шийковій січі спеціальних антитіл, яким властиво знищувати сперму. Штучне запліднення спермою чоловіка категорично протипоказано при ерозії шийки матки, гострих або хронічних недугах статевих органів, які носять запальний характер, а також при псевдоерозії шийки матки. Перед використанням сперми важливо в найпершу ретельно обстежити її. Що стосується самої жінки, яка в майбутньому хоче стати мамою, то у неї встановлюють точний час процесу овуляції. Для цього використовуються спеціальні тести функціональної діагностики. Аналіз крові допоможе встановити рівень як прогестерону, так і лютеінізуючого гормону. Діаметр фолікула визначається за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД). Осіменіння проводять протягом трьох - п'яти менструальних циклів. За один цикл сперму водять два - три рази. Перед збором сперми чоловік повинен утримуватися від інтимного зв'язку протягом як мінімум трьох днів. Штучне запліднення донорською спермою проводять у таких випадках:
- імунологічний конфлікт за резус-фактором, який не піддається терапії;
- азооспермія у чоловіка;
- астеноспермія у чоловіка;
- генетичні захворювання;
- олігоспермія;
- морфологічні зміни сперматозоїдів.
Відразу ж відзначимо, що протипоказання в даному випадку є такими ж, що і в першому випадку. Важливо відзначити і той факт, що таке осіменіння можливе тільки в тому випадку, якщо згодна не тільки дружина, але і її чоловік. Донор зобов'язаний бути молодшим тридцяти шести років. Дуже важливо, щоб він був повністю здоровий як у психічному, так і у фізичному плані. У донора ні в якому разі не повинно бути будь-яких спадкових патологій або порушень процесу розвитку. Дуже важливо, щоб у такої людини не було і близьких родичів, у яких би коли-небудь відзначалася загибель плоду або аборти. Перед тим як брати у донора сперму, важливо взяти у нього ще й аналіз крові на ВІЛ-інфекцію. Враховує в даному випадку і його група крові, резус фактор, фенотип, колір очей і волосся, статуру, зріст тощо. Головним обов'язком донора є ніколи не розшукувати батьків майбутнього малюка з метою, щоб вони виконали ті чи інші його вимоги. Безпосередньо перед осіменінням проводять спеціальний тест, під час якого вдається виявити місцеві антиспермальні антитіла до сперми того чи іншого донора. Справа в тому, що такі антитіла формуються практично у кожної третьої жінки, яка і раніше намагалася завагітніти за допомогою сперми донора. Якщо такі антитіла будуть виявлені, тоді донора потрібно буде змінити. Зберігають сперму в рідкому азоті, таким чином, як би консервуючи її на певний проміжок часу.