Історія маленької канадської компанії, без якої перехід Мас'ів на PowerPC міг би закінчитися невдачею, чиї CodeWarrior і PowerPlant протягом декількох років були найпопулярнішим інструментом розробки для Мас'ів, двічі вбитої (мимоволі) Apple...
На піку популярності, Metrowerks не була ні маленькою, ні канадською - але це неважливо.
Все почалося в містечку Хадсон, що в франко-канадській провінції Квебек, в 1985. Спочатку все було скромно і зазвичай - ніщо не віщувало Metropolis Computer Networks ні всесвітньої популярності, ні фантастичного зльоту. Грег Галанос, в минулому один з розробників Think C в компанії Symantec, заснував компанію з продажу Інтернет-трафіку в своєму регіоні, і без особливих проблем зайняв в ньому лідируюче становище. Бізнес спокійний, прибутковий, майже без потрясінь.
У світі сотні, якщо не тисячі, провайдерів, які десятиліттями годують власників і співробітників, якщо ті не стануть лінуватися і не нароблять дурниць. Але людина з девізом Veni, Vidi, Codi («прийшов, побачив, закодував», переробленим з класичного Veni, Vidi, Vici), досхочу насолодившись тихим і спокійним життям, узявся за старе.
У 1988 році, разом з Жаном Беланже, Грег випустив на ринок компілятор Modula-2 для Mac'a і для Unix'ів. Швидше за все, це був перший комерційний компілятор Modula-2 у світі. Компілятор мав «помірний успіх». Помірний з точки зору оглядачів з великих комп'ютерних журналів. Дохід від продажу компілятора перевершив дохід від основної діяльності компанії на порядок.
У 1988 році Грег і Жан, вперше, задумалися про переїзд куди-небудь, де податки не такі високі, як у Канаді (особливо для тих, хто займається «непрофільною діяльністю»).
Канада - це соціальна держава, що коштує недешево.
Протягом декількох років Metropolis Computer Networks, що змінила довгу і банальну назву на коротке і загадкове Metrowerks, продовжувала обслуговувати користувачів, але зовсім припинити «непрофільну діяльність» вони не змогли. До речі, ви зрозуміли звідки взялася нова назва компанії?
У 1992 році команда з кількох людей, всередині невеликої компанії, вплуталася не в свою справу: консорціум Apple + IBM + Motorola оголосив про свої наполеонівські плани щодо впровадження RISC-процесорів (на основі POWER) в індустрії персональних комп'ютерів, і «огребла по повній».
CodeWarrior
Відділення Symantec, що розробляло широко відомі в індустрії інтегровані середовища розробника і компілятори для них, з 1988 по 1992 роки було збитковим. Можу тільки здогадуватися, чому. Невдачі Symantec стали однією з причин успіху наших героїв.
У світі не так багато розробників компіляторів високого рівня. Грег, свого часу, був одним з них, зв'язку з колегами не втрачав, і коли вони стали масово йти з Symantec, він швидко і досить легко зміг домовитися з ними про спільний проект.
Основою нового середовища розробки став прототип, створений Андреасом Хоммелем ще в стінах Symantec, але не викликав інтересу у керівництва цієї компанії. Think Class Library і Think C, на думку керівництва, треба було витягати з трясовини, замість того щоб генерувати якісь нові ідеї.
Незабаром в Metrowerks працювала ціла команда вихідців з Symantec, прототип, який було вирішено використовувати як основу, був викуплений у Андреаса Хоммеля, час пішов.
Ситуація склалася приблизно як на Apple, у часи коли всю виручку від продажів Apple II направляли на розробку Мас'ів, які були нездатні прогодувати себе самі. Користувачі Хадсона і прилеглих до нього територій платили за Інтернет-послуги, а провайдер витрачав ці гроші на...
Проект захоплював все сильніше: складалося щось фантастичне. Недоліки, якими кишіли існуючі середовища розробки від різних компаній, від Apple до Microsoft, були добре відомі розробникам, а винахідливості їм було не позичати.
WWDC 1994
Компілятори для PowerPC і для 68k показували фантастичні результати, і через півтора року, на WWDC 1994 року в Сан Хосе, Metrowerks, вперше в своїй історії, показала свій інструментарій широким колам розробників. Спочатку в якості гостей на сцені в день відкриття заходу, потім, з деталями і подробицями, в робочі дні конференції.
Вони сподівалися на успіх, але реальність перевершила всі очікування: виявилося, що перехід Масів на PowerPC під загрозою: ні у Apple (в Apple MPW), ні у Symantec, інструментарію розробника для Мас'ів з PowerPC практично ще не було, і найближчим часом його вихід не очікувався, через численні складнощі і нестиковки. Компанія, в якій працювало всього чоловік 20, готова була запропонувати практично готове середовище CodeWarrior, DR/3 - за допомогою якої вже прямо зараз можна було розробляти, без зайвих перешкод і складнощів, код для PowerPC.
CodeWarrior DR/3 був випущений спеціально для WWDC, 5 травня 1994 року. Бажаючих його спробувати було дуже багато, число виявлених багів було величезне - ще ніколи у Metrowerks не було стільки тестувальників. Самі по собі баги і тестувальники не були б чимось особливим, якби не ситуація і не честь мундира.
Якщо ви припускаєте продавати середовище розробки, з інструментами для налагодження коду, ви просто не маєте права налагоджувати свій продукт «на публіці» занадто довго. Вони ще чекали реакції величезних і багатих конкурентів. І, працюючи майже цілодобово, змогли випустити CodeWarrior 4 лише через півтора місяця, 26 червня 1994 року.
Успіх був приголомшливим, обсяги продажів - фантастичними, преса прихильна, а серед клієнтів раптово виявилася навіть сама Apple.
Успіх... вбиває. Я не раз бачив, як невеликі і фанатично віддані своїм ідеям команди, знявши «джек-пот» (куди менший ніж той, що звалився на Metrowerks), згадують про безліч різних речей, про які раніше не думали, і перестають працювати.
Metrowerks успішно подолала випробування мідними трубами. Через півроку (на тлі ураганних обсягів продажів), 12 грудня 1994 року, компанія випустила CodeWarrior 5.
Остін, Техас
У 1994 році, Metrowerks відкрила відділення в Техасі, яке займалося продажами CodeWarrior, і брало участь у розробці. У 1994 році розподілена розробка ще не стала чимось буденним і повсюдним, і обіцяла відважним купу проблем - але якщо ви розробляєте засоби розробки, подібний екстрим неймовірно корисний для вас.
Як писав Гай Кавасакі, «самі пробуйте вироблену вами собачу їжу».
У 1995 групі розробників працювали вже в Європі (в Парижі), в Канаді (Хадсон) і в США (Остін, Техас), попутно з більш ніж успішним розвитком основного продукту накопичуючи безцінний досвід розподіленого програмування.
Продовження слідує.