Чого тільки не говорить про «яблучну» корпорацію світова громадськість. Часом сміливі припущення доходять до абсурду, приписуючи кудесникам з Apple нечтосовершено
фантастичне, і коли очікування не виправдовуються, ентузіасти висловлюють своє «фе» на незліченних форумах. Однак мало хто замислюється, з яких саме причин асортимент продуктів компанії не розширюється темпами, що відповідають її нинішньому масштабу. Чому ж Apple не поспішає виходити на зовсім нові для себе ринки?
Міфічні категорії продуктів від Apple вже встигли перетворитися на «міську легенду» сучасності. За великим рахунком в такому розвитку подій немає нічого дивного - гучні скандали на кшталт переходу в Купертіно ключових осіб не пов'язаних зі сферою діяльності корпорації підприємств здатні посіяти сумніви навіть серед завзятих скептиків. Щось схоже сталося і з горезвісним телевізором, за допомогою якого Apple імовірно збиралася вийти на цей ринок, що поспішили спростувати в пресі, посилаючись на якісь внутрішні джерела. Насправді, незважаючи на всі витоки від нібито причетних до розробки співробітників, заявляти про стовідсоткове закриття проекту було б дещо сміливо навіть для такого видання, як The Wall Street Journal. Зрештою, заради збереження завіси таємниці над настільки амбітною задумкою компанія могла вдатися до класики, а саме - до штучного розвінчання міфів про свою діяльність. Однак питання, як завжди, полягає в доцільності випуску будь-якого продукту, до якого розпещена аудиторія через специфіку роботи Apple однозначно пред'явить завищені вимоги. Що це означає?
Не так давно купертиновський гігант, який в ті часи таким ще не був, вже випускав під своїм брендом периферичні або навіть не мають прямого відношення до комп'ютерної техніки пристрою. Наприклад, у дев'яностих роках минулого століття компанія пробувала свої сили у виробництві фотоапаратів (до речі, певний внесок все-таки був зроблений: камера Quicktake стала однією з перших споживчих цифрових камер).
Але яка доля спіткала в підсумку ці починання? Всі проекти були так чи інакше згорнуті, а завершив «чистку рядів» Джобс, який повернувся в Apple під кінець десятиліття і швидко викинув за борт потопаючого корабля весь непотрібний, на його думку, баласт. Сам Стів згодом згадував про одного з продуктів, які потрапили під гарячу руку, легендарному КПК Newton:
Зверніть увагу: на той момент засновника абсолютно не турбував обсяг ресурсів, вкладених у розробку незвичайних для компанії гаджетів. Подібні заходи можуть здатися надміру жорсткими, адже для їх випуску знадобилися не тільки грошові кошти, але і праця багатьох десятків і сотень людей, проте звинувачувати в цьому можна хіба що неграмотний менеджмент, який мало не перетворив Apple на банкрута. До чого це все? На власний телевізор, а ймовірність самого факту розробки досить велика, явно було б витрачено не менше зусиль, ніж на попередні цікаві штуки. Якщо вірні і відомості про припинення робіт, то в Купертіно так чи інакше відмовилися від спроби виправдати зовсім недешевий процес R&D, що передував заключній фазі. Тут і проявляється майстерність Тіма Кука як керівника: замість того, щоб за всяку ціну намагатися окупити проект, СЕО задумався про репутацію компанії як найбільшого гравця ринку електроніки, і це аж ніяк не означає невдачі. Той же Джобс так говорив про згуртовані ініціативи Apple:
Ключове поняття тут - інновація. З цим можна сперечатися, але будь-який продукт, що випускається Apple, виконаний у відмінній від конкурентів манері, навіть якщо застосування тієї чи іншої технології не є тут в буквальному сенсі першим. Міра і ступінь цієї відмінності можуть різнитися від гаджета до гаджета, але при виході на абсолютно невідому для себе побутову арену завданням компанії навряд чи було б стати ще одним ім'ям на стенді з телевізорами. Замість прагнення до розширення своєї присутності на всі можливі ринки, в Купертіно воліють виводити новий продукт тоді, коли в його великому впливі на індустрію присутня якась частка впевненості.
Щоб зрозуміти причину такої стратегії, яка на перший погляд обмежує свободу дій виробника, досить провести нескладний уявний експеримент. Давайте уявимо, що Apple все-таки включилася в «телевізійну» гонку. А разом з нею - і ще в десяток незрозумілих для себе змагань, серед яких, скажімо, виробництво тостерів і холодильників, а також велосипедів і навіть настільних ламп. Та ось невдача - все це розмаїття мало чим виділяється на тлі конкурентів і при цьому не пов'язане цілісною екосистемою. Чи вистачить фінансів у найбагатшої корпорації в світі, щоб спроектувати і випустити подібні пристрої? Безумовно. Але чи буде цього достатньо, щоб ви купили хоча б один такий продукт, не кажучи вже про регулярне його оновлення? А тепер подумаємо, як це позначиться на загальному іміджі компанії. Що є випуск сірих, одноманітних продуктів, не здатних стояти окремо на переповненому ринку, для виробника з усталеною репутацією революціонера індустрії? Позбавлені «родзинок», тієї самої «магії», випущені лише для того, щоб охопити якомога більше галузей, гаджети швидко примелькаються споживачам і, як наслідок, стануть їм нецікаві. А разом з ними негативну репутацію можуть придбати й інші дітища компанії, адже людська психологія - річ часом непередбачувана.
Крім того, телевізори - пристрої ще більш інертні, ніж, наприклад, планшети. Ситуація з iPad наочно показує, що тривалий життєвий цикл не кращим чином відбивається як на статистиці, так і на доходах виробника. У всякому разі в короткостроковій перспективі. Якщо ж мова йде про щось абсолютно нове для останнього, то продати деяку кількість одиниць недостатньо, замість цього потрібно викликати у споживача такий захват, щоб він із задоволенням купував нові моделі. Але як це зробити, якщо більшість користувачів оновлює свої ТБ навіть не раз на три роки, а в Apple звикли викочувати новинки кожен сезон?
Враховуючи все вищесказане можна припустити, що розробка телевізора якщо і зупинилася, то саме на тій стадії, коли витрати ресурсів стали занадто великі по відношенню до передбачуваних результатів. Так, можливо, Apple навіть могла б випустити на основі цих напрацювань готовий продукт, але не зумівши зробити його справжньою «бомбою» для фундаменту сьогоднішньої індустрії або інтегрувати його як невід'ємний компонент у свою екосистему, компанія відклала затію до кращих часів. Саме це малося на увазі вище, коли говорилося про те, що проект може і не бути закритим остаточно. Бюджети на дослідницьку діяльність тільки зростають - про це свідчать як цифри, так і нові патенти корпорації, і момент, коли зразок телевізора на столі Джоні Айва буде співвідповідати вимогам перфекціоністів може бути вже не за горами. За останні півтора десятка років компанія зарекомендувала себе в якості гравця, який вміє «вистрілювати» в найбільш несподіваних областях, наприклад в тому ж сегменті плеєрів або смартфонів, причому практично «з нуля». Виходу iPhone, звичайно, передував невдалий досвід у вигляді співпраці з Motorola (апарат ROKR E1), проте це не завадило Apple перевернути з ніг на голову весь ринок мобільних телефонів. Думається, головне питання, яке буде визначати подальший розвиток компанії, буде полягати не в тому, чи зможе Apple розробити і вивести на ринок той чи інший продукт, а в здатності інженерів, програмістів і маркетологів спільними зусиллями зробити його особливим. Втім, вміння ошелешувати публіку хлопцям з Купертіно навряд чи позичати.