ESA опублікувало фотографію алюмінієвої пластини, пробитої наскрізь крихітною піщинкою з оксиду алюмінію, розігнаної до гіперзвукової швидкості. Фотографія була зроблена в рамках одного з польових експериментів з дослідження наслідків ударних взаємодій штучних і природних об'єктів у відкритому космосі.
Експеримент був проведений в Materials and Electrical Components Laboratory в місті Нордвейк (Нідерланди). Піщинку розігнали за допомогою газової гармати до швидкості близько 10 кілометрів на секунду. Вона врізалася в алюмінієву пластину розміром 15 на 15 сантиметрів і товщиною 1,2 міліметра. В результаті піщинка пробила зразок наскрізь, залишивши головний вхідний отвір розміром 28 на 12 міліметрів і кілька пробоїн поменше.
У космосі, особливо навколоземному просторі багато «космічного сміття» - несправних космічних апаратів і їх фрагментів, а також природні утворення - метеороїди, що коливаються за розмірами між космічним пилом і астероїдами. Швидкість руху «космічного сміття» становить приблизно 10 кілометрів на секунду, а метеороїдів у два і більше разів більше. Зіткнення на такій швидкості із супутником, а тим більше пілотованим людиною кораблем, може призвести до фатальних наслідків.
Щоб передбачити наслідки зіткнень і запобігти їм в ESA створюють комп'ютерні симуляції, а також проводять безліч польових експериментів.
Газові гармати один зі стандартних інструментів для дослідження процесів ударної взаємодії. Вони використовують для розгону «снарядів» енергію попередньо дуже сильно стисненого газу. Регуляція ступеня стиснення дозволяє розганяти снаряди різної маси в широкому діапазоні швидкостей, експериментально моделюючи всі можливі ситуації. Головна перевага газових гармат - стабільна відтворюваність швидкостей метальних тіл, безпека і простота експлуатації.