Група біологів з Університету Далхаузі (Канада) показала, що складна ієрархічна система кланів у кашалотів () може формуватися під впливом їх взаємного навчання особливим внутрішньоклановим діалектам «мови» кашалотів. У кожному клані може бути до декількох тисяч членів. Вони можуть бути значно географічно віддалені один від одного і періодично змішуватися з представниками інших кланів, тим не менш, кашалоти легко визначають кланову приналежність один одного з унікальної внутрішньої «мови». На думку вчених, у кашалотів існує аналоги культурної трансляції та соціалізації, що нагадують людські. Роботу опубліковано в журналі.
Дослідники узагальнили свої спостереження за 18 років над соціальною взаємодією та вокалізацією великої кількості кашалотів у районі Галапагоських островів. Біологи виявили, що кашалоти, як вже було неодноразово показано раніше, формують складну систему кланів. Далі вченим вдалося встановити, що всередині кожного клану існує своя особлива «мова» - суворо визначений репертуар криків і клацань (всього від 12 до 15 звуків), що видаються з певним ритмом і темпом. Типовий приклад клацань можна прослухати на відео нижче.
Біологи неодноразово спостерігали, як сім'ї кашалотів з одного клану об'єднувалися (іноді протягом багатьох днів) для різних цілей з іншими сім'ями з того ж клану, які розмовляють з ними однаковою «мовою». Однак міжкланових об'єднань ніколи не відбувалося. Виходячи з цього вчені припустили, що той чи інший діалект «мови» є ключовою характеристикою приналежності до клану. І все ж залишалося незрозумілим, чи обумовлений той чи інший діалект генетично, закріплюється серед певної групи кашалотів випадковим чином або ж кашалоти навчають «мови» один одного.
Застосувавши агентне моделювання - метод, що дозволяє визначати поведінку всієї системи в цілому на підставі поведінки і взаємодій безлічі децентралізованих агентів. З його допомогою вдалося встановити, що кашалоти, які мають однакові повадки (манеру полювати, виховувати дитинчат тощо) рано чи пізно стикаються один з одним і найімовірніше навчають схожих у поведінці кашалотів своїй «мові». Надалі це полегшує «впізнавання» і комунікацію - опізнавши один одного, кілька кашалотів з одного клану можуть відразу ж об'єднатися і скоординувати свої дії, наприклад, щоб відбитися від зграї косаток. У цьому випадку вони легко зможуть знайти взаєморозуміння, так як ведуть себе схожим чином і знають чого чекати від інших особин, навіть абсолютно їм незнайомих.
На думку дослідників, механізм навчання «мови» нагадує найпростіший варіант культурної трансляції у людей, а сам той чи інший діалект - природний спосіб соціальної «самоідентифікації» кашалотів.