Група американських вчених дійшла висновку, що немовлята судять про те, яка їжа подобається оточуючим людям, враховуючи відносини між ними і їх приналежність до різних соціальних груп. Водночас чиюсь огиду до їжі діти сприймають як універсальну ознаку, що, на думку дослідників, допомагає їм уникнути вживання потенційно небезпечних продуктів. Стаття вчених опублікована в журналі
Попередні дослідження, проведені різними психологами, показали, що маленькі діти дуже розбірливі у виборі їжі і нерідко відкидають ту їжу, яку будуть вживати в більш дорослому віці. Вчені пояснюють це еволюційними механізмами захисту, які охороняють немовлят від харчових отруєнь. Однак соціальний аспект вибору їжі найменшими дітьми досі не був вивчений - саме цей пробіл і спробували заповнити вчені.
У своїй статті психологи припустили, що вибір їжі навіть маленькими дітьми має соціальну природу. Цю гіпотезу вони перевірили, поставивши серію експериментів за участю приблизно 200 дітей, середній вік яких становив 14 місяців. Дітям показували серії коротких відео за участю дорослих актрис і при цьому заміряли середню тривалість фіксації дитячої уваги на тих чи інших ситуаціях.
В основі всіх експериментів лежала однотипна схема взаємодії між двома актрисами, які по черзі пробували їжу або розглядали ємності з-під їжі, висловлюючи при цьому своє схвалення або несхвалення. Перша актриса задавала настановну реакцію - наприклад, пробувала їжу з однієї ємності і показувала, що їй дуже подобається смак. Друга актриса в точності повторювала її дії, але з протилежною оцінкою (наприклад, показувала, що їй не подобається смак їжі, яку пробувала перша актриса). Потім друга актриса проробляла те ж саме, з тією ж зворотною оцінкою, з іншою, «нейтральною» їжею або ємністю, яких не торкалася перша актриса. Авторів експерименту цікавила реакція дітей на дії другої актриси. Вчені виходили з наступних припущень: якщо дітей більше займає новизна маніпуляцій на екрані без урахування соціального аспекту, то вони будуть довше дивитися на дії другої актриси з «нейтральними» об'єктами (тому що вона перша привертала до них увагу дітей). Якщо ж дітей займає новизна і незвичайність взаємодії між людьми, то вони будуть довше дивитися на дії другої актриси в той момент, коли та в своїй оцінці суперечить першій. Саме середній час, що приділяється дітьми другій актрисі в цих двох моментах, і було виміряно в ході серії експериментів - по ньому вчені судили про фокус уваги випробовуваних.
Перший експеримент, проведений вченими, показав, що діти не узагальнюють переваги людей щодо предметів (ємностей для їжі), проте зіставляють їх ставлення до самої їжі - за тим, як друга актриса не погоджується зі своєю партнеркою в оцінці їжі, вони дивилися в середньому на 2,6 секунди довше (p < 0,001), ніж за її ж маніпуляціями з «нейтральною» їжею.
У другому експерименті перед початком маніпуляцій з їжею актриси активно демонстрували один одному взаємну приязнь або неприязнь. Відповідно, дії другої актриси більше привертали до себе увагу з точки зору новизни без урахування соціального аспекту, якщо на початку діти бачили, що актриси на екрані відмовляються від співпраці, і, навпаки, довше стежили за тим, як друга актриса суперечить партнерові, якщо на початку їм показували, що обидві актриси схильні до спільних вчинків. Це дозволило вченим встановити, що людей, які перебувають у дружніх стосунках, діти схильні об'єднувати в одну групу і їх дивує, що оцінки їжі в групі виявляються протилежними.
У третьому експерименті емоційну приязнь або неприязнь між актрисами замінили більш абстрактним механізмом - різницею в мовах. Виявилося, що діти трактують ситуації з використанням їжі, в яких обидві актриси говорять або тільки англійською, або тільки іспанською, як ознаку їх приналежності до однієї соціальної групи, а ситуацію, в якій одна використовує англійську, а інша іспанська, - як ознаку соціальної роз'єднаності.
Нарешті, в ході наступного експерименту психологи показали, що огиду до їжі діти сприймають як універсальну реакцію, незалежно від того, до якої групи належить людина, що виявила її. У випадку, коли немовлятам демонстрували відео, де першій актрисі не подобалася їжа, а друга з нею не погоджувалася, дітей менше цікавило протиріччя між їх оцінками, ніж маніпуляції другої актриси з «нейтральною» їжею.
Таким чином, вчені зробили висновок, що діти судять про переваги людей в їжі, беручи до уваги взаємини між ними та їх приналежність до певної соціальної групи. Це, на думку психологів, показує, що соціум починає впливати на харчові уподобання дитини з самого раннього віку. Однак відраза однієї людини до їжі діти переносять на всіх оточуючих, що, як зауважують у своїй роботі автори, допомагає їм уникнути небезпеки харчового отруєння.