Психопати не здатні співпереживати, але можуть навчитися цьому свідомо.
Люди, які страждають розладом особистості - тим, що в західній психології прийнято називати психопатією, - становлять серйозну загрозу суспільству. Вважається, що вони органічно нездатні співпереживати іншим, відчувати емпатію і, як наслідок, легко маніпулюють оточуючими, завдають їм психологічної та фізичної шкоди. Шанси потрапити до в'язниці для психопата набагато вищі за звичайний.
З такими небезпечними в'язнями і працювали нідерландські дослідники під командою професора Крістіана Кейзерса (Christian Keysers). Вони показали, що психопати дійсно абсолютно не співпереживають чужого болю, проте здатні викликати в собі емпатію свідомим зусиллям. Це пояснює, чому багатьом з них, незважаючи на серйозний психічний розлад, вдається певною мірою адаптуватися в соціумі.
Що саме викликає зниження емпатії, досі малозрозуміло. Поставити досить серйозні експерименти з такими людьми - завдання вкрай непросте через загрозу, яку вони становлять для оточуючих, і необхідних у зв'язку з цим заходів безпеки. Втім, нідерландські поліцейські пішли назустріч вченим, адже в кращому розумінні цього розладу вони зацікавлені не менше. Ув'язнених психопатів з усіма обережностями відконвоювали в лабораторію Кейзерса і, не втрачаючи пильності, дозволили брати участь в експериментах з використанням фМРТ.
У дослідженні, результати якого з'явилися днями, взяло участь 18 випробовуваних психопатів плюс контрольна група. Сама робота складалася з трьох етапів. На першому піддослідним демонструвалися короткі відеоролики, на яких великим планом показувалися руки двох людей у процесі взаємодії, які доторкалися один до одного з ніжністю, нейтрально або з явним заподіянням болю. На другому етапі показувалися такі ж ролики, але піддослідних перед переглядом спеціально просили постаратися викликати в собі співпереживання одному з героїв. На третьому ті маніпуляції, які демонструвалися в записі, виконувалися на самих піддослідних.
В ході кожного етапу томограф фіксував активність різних областей мозку випробовуваних. Вчені хотіли перевірити, чи будуть при перегляді роликів збуджуватися ті ж регіони, що і при реальному переживанні таких же подій.
У нормальних людей так і відбувається: для цієї мети в нашому мозку є спеціальна система «дзеркальних нейронів», які збуджуються не тільки при виконанні певної дії або переживанні певного досвіду, але і при спостереженні за тим, як діють і переживають інші істоти. Вважається, що саме дзеркальні нейрони можуть задіюватися для формування емпатії, абсолютно необхідної для повноцінного життя в колективі. Передбачається, що ця система з тієї чи іншої причини і може бути «зламана» у психопатів. Однак, судячи з результатів Кейзерса і його колег, все може виявитися набагато складніше.
Насправді вчені виявили, що при простому перегляді роликів дзеркальні нейрони психопатів все-таки збуджуються, хоча і не настільки сильно, як у звичайних людей. А ось на другому етапі, коли їх просили свідомо співпереживати побаченому, виявилося, що їхні дзеркальні нейрони збуджуються з цілком нормальною силою - різниці між психопатами і звичайними людьми просто немає!
В результаті автори роблять висновок, що психопатія може бути пов'язана зовсім не з втраченими можливостями співпереживання, а з обмеженою схильністю до нього. Сама здатність не зникає, вона лише з якоїсь причини не використовується - якщо тільки сам психопат не вирішує «включити» її.
За інформацією e! Science News