Згідно з новим дослідженням, у собак розвивається особлива прихильність до голосу господаря. Голос генерує мозкову активність схожу з тією, яка спостерігається у людських немовлят про відповідь на голос матері.
Людина для собаки більше, ніж друг
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі NeuroImage, собаки розвивають міцні стосунки зі своїми господарями: вони не просто люблять своїх людей, які доглядають за ними, вони прив'язані до них.
"Вивчення механізмів мозку, що лежать в основі прив'язаності собаки до господаря, особливо захоплююче, тому що це може допомогти зрозуміти, наскільки схожий унікальний зв'язок між особами різних видів на інші добре відомі відносини між сородичами (наприклад, прихильність немовляти до матері). Кілька років тому ми виявили, що мозок собаки чутливий до словесних похвалів, але залишалося невивченим, як стосунки з балакучим впливають на цю чутливість ", - пишуть дослідники.
Прив'язаність собак до господарів оцінювалася за допомогою «тесту незнайомої ситуації», а активність їх мозку вимірювалася за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). У МРТ собаки слухали хвалебну і нейтральну (безглузду для собак) промову господаря і знайомої людини.
«Тест незнайомої ситуації» історично використовувався для поведінкових спостережень за тим, як діти реагують на відсутність опікунів.
Результати показали, що центр винагороди в мозку собаки більш чутливий до голосу власника в порівнянні з тим, коли говорить просто знайома людина. Вчені також виявили, що собаки, які були більш прив'язані до господарів, демонстрували більший нейронний відгук на голос власника. Тварини розпізнавали голос навіть, коли господар був поза полем зору, а активність у центрі винагороди фіксувалася, навіть коли людина вимовляла не хвалебні, а нейтральні фрази.
Результати показали, що стосунки собаки з господарем багато в чому схожі на стосунки немовляти і матері.