Вчені виявили, що орангутани, які містяться в неволі, освоїли нові способи спілкування за допомогою мови жестів. Це вказує на те, що творчий підхід до жестів - спадкова риса людиноподібних мавп, що потенційно представляє важливий крок в еволюції до мови.
Як з'ясували дослідники, «висновок» допомагає мавпам вчитися говорити по-новому
Створення нових комунікативних актів - важливий елемент людської мови. Однак подібне рідко зустрічається у тварин. У новому дослідженні, яке очікує рецензування, вчені вирішили з'ясувати, чи здатні примати до продуктивності в лінгвістиці. Вони порівняли спілкування орангутанів у зоопарку зі спілкуванням їхніх побратимів, які живуть у дикій природі.
Незважаючи на те, що життя в зоопарку - не природний вибір тварин, у неволі вони мають низку переваг. Орангутани в зоопарках не відчувають загрози з боку хижаків і браконьєрів, а також мають постійний доступ до їжі. Зміна умови проживання, на думку дослідників, також може змінити і способи комунікації.
Вчені розглянули понад 8 тисяч прикладів неголосового спілкування приматів, зібраних від 30 тварин з п'яти зоопарків, а також від 41 дикого орангутана з лісів Борнео і Суматри. Порівнюючи їх, команда змогла виділити поведінку, яка була характерна виключно для утримуваних у неволі і диких тварин.
Вчені виявили, що орангутани в зоопарках набагато частіше (на 20 відсотків) використовують жести і міміку, ніж дикі тварини. У них також є кілька унікальних жестів, такі як підняття руки і неодноразове плювання водою в обличчя іншій тварині.
"Таким чином, ми приходимо до висновку, що орангутани, коли вони ведуть більш соціалізований і замкнутий спосіб життя, володіють поведінковою пластичністю, щоб винайти нові комунікативні моделі поведінки, які вищою мірою функціонально специфічні. Ця продуктивна здатність людиноподібних мавп є головною передумовою для еволюції мови і, мабуть, є спадковою від лінії гомінідів ", - пишуть автори.