Через 35 років після катастрофи на Чорнобильській атомній станції в підвальному приміщенні, до якого через завал немає доступу, знову почалися ядерні реакції.
Дослідники стверджують, що в масі уранового палива, які знаходиться під завалами реакторного залу АЕС, знову починаються процеси поділу
Згідно з дослідженням, опублікованим в журналі Science, останні п'ять років українські вчені фіксують ознаки реакцій ділення радіоактивного палива в четвертому блоці Чорнобильської АЕС.
Коли наприкінці квітня 1986 року сталася аварія, значна частина вмісту активної зони реактора четвертого блоку розплавилася, в результаті чого сотні тонн опроміненого урану протекли в підвальні приміщення реакторного залу. Там маса застигла і затверділа.
Довгий час радіація залишалася відносно на стабільному рівні. Однак дослідники відзначали сплески нейтронів, які відбувалися після дощу. Незважаючи на те, що відразу ж після катастрофи був побудований саркофаг зі сталі і бетону під назвою «Укриття», він не перешкоджав проникненню дощової води в приміщення із застиглим ураном. Дощова вода уповільнює нейтрони і збільшує шанси на поділ ядер урану.
П'ять років тому був побудований новий саркофаг над «Укриттям», який повинен був зупинити витік радіації. В цілому, все пройшло успішно. Однак дослідники помітили зростання радіаційної активності біля приміщення 305/2, де була скинута значна частина палива.
Вчені все ще не встановили причину реакції. Імовірно, висихання радіоактивного палива, навпаки, призводить до більшого, а не меншого зіткнення нейтронів, що прискорює поділ уранових ядер.
Дослідники підкреслюють, що цю загрозу не можна ігнорувати і пропонують використовувати спеціального робота, який просвірить отвори в затверділому урані і розмістить в них циліндри з бора, що поглинають нейтрони.
Раніше вчені з'ясували, що у дітей тих, хто вижив у Чорнобилі, немає ніяких додаткових пошкоджень ДНК, а рівень генетичних мутацій відповідає рівню населення в цілому. Детальніше про це - в нашому матеріалі.