Дослідники проаналізували процеси утворення і деструкції вуглеводнів в глибинах океану і виявили величезний цикл, в результаті якого в океан щороку потрапляє в 500 разів більше нафти, ніж від антропогенних катастроф.
Виявилося, що ціанобактерії виробляють один з головних компонентів дизельного палива у величезних кількостях: у сукупності через них в океан надходить понад 300 мільйонів тонн цієї речовини на рік. Однак рано бити на сполох, адже все не так погано
У 2015 році міжнародна група дослідників опублікувала роботу, яка демонструвала, що вуглеводень пентадекан можуть виробляти ціанобактерії в лабораторних умовах. Дослідники припустили, що це з'єднання може відігравати важливу роль в морських екосистемах.
Ця молекула, мабуть, допомагає зменшити напругу, яку на мембрану клітини надають її внутрішні компоненти. Тому пентадекан можна знайти в хлоропластах, де спостерігається щільна упаковка внутрішніх елементів. Деякі ціанобактерії все ще синтезують цю сполуку, в той час як інші мікроорганізми в океані споживають її і витягують енергію.
У новій роботі дослідники вирішили з'ясувати, наскільки багато пентадекану утворюється в океанах по всьому світу і як це впливає на екосистеми. Для цього вчені відвідали Мексиканську затоку в 2015 році, а потім Західну Атлантику в 2017 році, щоб зібрати зразки води і провести експерименти.
Здобути пентадекан з глибин було непросто. Для цього авторам довелося вжити всіх заходів обережності, оскільки це з'єднання досить пожежонебезпечне: воно є одним з головних компонентів дизельного палива. Вчені проаналізували зібрані зразки за допомогою методу газової хроматографії і змогли на основі отриманих даних підрахувати загальну кількість цих вуглеводнів у світі.
Виявилося, що тільки два види бактерій в сукупності виробляють за оцінками від 300 до 600 мільйонів метричних тонн пентадекану на рік. Всі інші джерела вуглеводнів в океані за аналогічний час додають в нього «всього» 1,3 мільйона тонн. Незважаючи на те що утворення пентадекану спостерігається в районах, що охоплюють майже 40% площі Землі, він не накопичується у величезних кількостях. У кожен момент часу кількість цієї речовини в океані не перевищує 2 мільйонів тонн. Все через те, що воно швидко витрачається іншими бактеріями. Тепер вчені намагаються зрозуміти, чи можуть ті ж мікроорганізми допомогти ліквідувати наслідки нафтових плям, які то й справа створюються людиною.
Наукова робота опублікована в журналі Nature Microbiology.