В архівах уфології є багато історій про викрадення людей інопланетянами і про дивні болючі медичні маніпуляції з ними.
Цей феномен, незважаючи на зручну сюррелістичність і повну неправдоподібність, насправді занадто складний, щоб відкинути його як цілковиту вигадку.
При цьому інопланетяни (або хто б там не був) викрадають не тільки людей, а й тварин. Є припущення, що зловісні каліцтва худоби насправді є результатами медичних експериментів прибульців над фермерськими тваринами.
І не тільки фермерські тварини викрадаються і піддаються дивним каліцтвам. Є відомості, що і диких тварин з лісів і степів (і може і з океанів) теж піддають такій же долі (Паранормальні новини - http://paranormal-news.ru).
Ця історія була надіслана в американський Національний Центр Звітів про НЛО (NUFORC) і сталася 25 лютого 1999 року. Група працівників лісового господарства перебувала в Каскадних горах штату Вашингтон, приблизно за 20 миль на захід від гори-вулкана Сент-Хеленс.
Того дня вони займалися посадкою саджанців дерев на схилі гори. Це був холодний зимовий ранок, тому робочі абияк дочекалися перерви на обід. Перекусивши, вони розслабилися і тільки тоді звернули увагу на стадо оленів, яке бродило в долині під ними.
Для цього району такі стада не були особливо рідкісним явищем, проте видовище було примітне, тому робітники почали розглядати оленів і обговорювати їх. І потім сталося дещо дивне.
У якийсь момент один з робітників помітив, що невисоко над долиною по небу не поспішаючи пливе щось незрозуміле, воно нагадувало щось овальне, на поверхні якого виднілися «дві смуги». Віддалено об'єкт здався робочим схожим на парашутиста, проте швидко з'ясувалося, що об'єкт тримається на одній і тій же висоті і не спускається вниз.
При цьому він рівно і безшумно рухався прямо до того місця, де паслися олені.
Коли об'єкт наблизився, робітники зрозуміли, що зовні це схоже на невеликий диск, діаметром не більше 3 метрів. На поверхні диска було дві плями білого і червоного кольору.
Диск завис над оленями і ті тут же його помітили, після чого кинулися бігти в різні боки, намагаючись піти з галявини і сховатися за деревами. Один з оленів заплутався і побіг у бік дороги і диск тут же пішов саме за ним.
Раптово рухи біжучого оленя стали нерівними, якимись хиткими, а потім робітники з жахом побачили, як з диска витягнувся промінь світла, що став дуже широким на землі, і коли біжучий олень потрапив в цей промінь, він піднявся над землею і його потягнуло в бік літаючого диска.
Потім об'єкт на великій швидкості «вистрілив» у бік дальнього хребта і олень висів під його днищем абсолютно нерухомо, нагадуючи комаху, застиглу в шматку бурштину.
Потім диск зник за хребтом на кілька миттєвостей, а після на великій швидкості пішов вгору в небо. При цьому, коли він полетів у небо, оленя під ним вже не було.
Ця історія потрапила до уфологів з NUFORC буквально через кілька днів після того, як трапилася, і два уфологи Пітер Девенпорт і Роберт Фейрфакс тут же виїхали на місце події, щоб пошукати ймовірні сліди присутності НЛО.
Вони знайшли кількох робітників, які бачили як все сталося, і детально розпитали їх. Свідчення робітників були визнані реальними, так як всі вони вважалися надійними людьми, не схильними до розіграшів.
А потім Девенпорт і Фейрфакс стали оглядати район і виявили тушу мертвого оленя, яка лежала на землі біля дороги, трохи північніше тієї ділянки, де НЛО захопив оленя. Туша здавалася дуже свіжою.
Під час огляду трупа оленя причину смерті тварини виявилося неможливо визначити, оскільки на тілі не було видно жодних слідів насильства, можливо, що треба було доставити тушу оленя в лабораторію і ретельно її вивчити, але в уфологів не було такої можливості.
Всього в цій історії було виявлено кілька складних моментів. Наприклад, очевидці-робітники були іспаномовними і майже не знали англійської, тому їх опитували через місцевого перекладача на ім'я Еммануель, а той цілком міг щось перекласти не точно або взагалі неправильно.
Більш того, цей Еммануель виявився великим скептиком по частині НЛО і перекладав свідчення робітників дуже нехотя і коротко. Для нього їхні слова здавалися вичурними, екзотичними і швидше схожими на маячню.
Іншою складністю було те, що після первинного опитування робітники-очевидці з великою небажанням повторно розповідали про те, що трапилося, а то і зовсім відмовлялися що-небудь говорити. Виглядало це так, немов вони і правда бачили щось дуже дивне, але тепер їх або залякали, або стали висміювати.