Галюцинація (бачення) - сприйняття неіснуючих реально об'єктів (предметів і явищ) в якості реальних. Бачення того, що реально не існує.
Негативні галюцинації - невидіння реально існуючих предметів. Так, людині, яка страждає від негативних галюцинацій дорога, повна машин, може здатися порожньою. Негативна галіюцинація може проявлятися протягом довгого часу після виходу з гіпнозу.
На відміну від ілюзій, згідно з загальноприйнятою точкою зору, галюцинації не виникають у психічно здорових людей.
Різновиди галюцинацій:
- справжні - уявний об'єкт, що сприймається, або явище знаходиться в об'єктивному психічному просторі; справжні галюцинації класифікуються за аналізаторами на зорові, слухові (акустичні), тактильні, нюхівні, смакові, вісцеральні (соматичні), проприоцептивні (моторні), вестибулярні, комплексні (синтетичні, складні) (галюцинації в межах різних аналізаторів, що належать до одного сприйманого об'єкта); вісцеральні галюцинації відрізняються від сенестопатій предметністю - хворий вказує на наявність конкретних предметів, живих істот, що знаходяться в його внутрішніх органах, під шкірою, відчуття проходження електричного струму по тілу, тоді як при сенестопатіях турбують непредметні тяжкі, неприємні відчуття;
- помилкові (псевдогалюцинації) - сприймуваний об'єкт або явище знаходиться в суб'єктивному психічному просторі; псевдогалюцинації входять до структури синдрому психічного автоматизму (синдром Кандинського - Клерамбо);
- функціональні - уявний предмет або явище сприймається на тлі реально існуючого, діючого на той же аналізатор (наприклад, у шороху листя, журчанні води людина чує людську мову); цей вид галюцинацій відрізняється як від справжніх наявністю реального подразника, що діє на аналізатор, у сфері якого виникає галюцинація, так і від ілюзій, при яких реальний подразник зовсім не сприймається, повністю поглинається ілюзорним, тоді як при функціональних галюцинаціях реальний і уявний об'єкти співіснують. Сюди відноситься, наприклад, феномен стеження (trailing phenomenon) - порушення сприйняття, при якому рухомі об'єкти бачаться як ряд дискретних образів.;
- рефлекторні - галюцинації, що переживаються в одному аналізаторі при впливі реального подразника на інший аналізатор;
- асоційовані - характеризуються логічно послідовною появою образів (наприклад, «голос» оголошує про негайно ж наступні за ним зорові галюцинації);
- галюцинації Бонне - виникають в аналізаторі, функція якого різко знижена або зовсім відсутня, тобто зорові галюцинації у сліпих людей, слухові - у глухих (описані Шарлем Бонне у свого діда, у якого на тлі катаракти спостерігалися зорові галюцинації);
- геміаноптичні - зорові галюцинації при геміанопсії, що локалізуються у повній частині поля зору;
- екстракампінні - ті, що виходять за межі «чутливого поля» даного аналізатора (наприклад, зорові галюцинаторні образи сприймаються хворим позаду себе);
- гіпнагогічні і гіпнопомпічні - виникають при переході між станами сну і пильнування: перші при переході від пильнування до сну, другі - від сну до пильнування;
- імперативні - різновид слухових галюцинацій, що відрізняються наказним, повеліваючим тоном, що змушують хворого вчиняти певні дії (нерідко суспільно небезпечні, суїцидальні вчинки);
- елементарні - зорові та слухові галюцинації у формі окремих звуків (акоазми) або безпредметних образів (фотопсії).
Галюцинації є симптомами різних психічних захворювань, входять в структуру різних психопатологічних синдромів: синдрому психічного автоматизму, галюцинаторного синдрому, деліріозного синдрому, онейроїдного синдрому).