Діти мисливців і збирачів, за підрахунками американських вчених, витрачають у день стільки ж калорій, скільки й міські діти. Це може здатися несподіваним, адже рухаються вони значно більше. Проте дослідники виявили, що в індіанських дітей вищий базовий рівень обміну речовин, ніж у європейців - можливо, за рахунок активності імунної системи, тому енергію на рух вони витрачають економніше. А це означає, що запобігти дитячому ожирінню простим збільшенням фізичних навантажень, швидше за все, не вийде. Роботу опубліковано в журналі.
Лікарі зазвичай радять людям, які страждають ожирінням або перебувають у групі ризику, частіше рухатися і займатися спортом. Вважається, що при цьому організму потрібно витратити більше енергії і не залишиться надлишків поживних речовин, які можна було б запасти в жировій тканині. Як доказ, що такий метод може спрацювати, служать різні племена, які досі живуть полюванням і збиранням, витрачають багато часу на пошук їжі і не страждають ожирінням.
Водночас, досі достеменно не відомо, як саме розподілені енергетичні витрати в організмі людини. Зараз є два основних припущення з цього приводу. Накопичувальна модель передбачає, що є деякий базовий рівень енергетичних витрат, і фізична активність його тільки підвищує. Обмежувальна модель, навпаки, стверджує, що загальний рівень витрат фіксований, а в умовах фізичної активності змінюється тільки співвідношення ресурсів, які організм витрачає на ті чи інші сторони своєї життєдіяльності.
Група вчених під керівництвом Германа Понцера (Herman Pontzer) з Університету Дьюка вибрала як об'єкт дослідження індіанців Хіваро - корінне населення Еквадору і Перу. Хіваро досі живуть полюванням, збиранням і ловлею риби, до них практично не дійшла електрика і вони не мають доступу до сучасної медицини.
Дослідників цікавили в першу чергу діти, оскільки є підозра, що саме під час росту в організмі закладаються характеристики обміну речовин. У поселенні Хівару розміром близько 300 осіб вчені обрали для спостережень 44 дитини; всі діти були зовні здорові і батьки дали згоду на дослідження. У них вимірювали зріст, вагу, температуру, кількість фізичної активності (за допомогою портативного акселерометра)
Рівень витрат енергії в спокої вчені вимірювали за допомогою респірометрії, тобто фіксували кількість вдихуваного і видихуваного вуглекислого газу. Загальний рівень витрат вимірювали методом подвійної міченої води (містить важкі ізотопи водню і кисню). При цьому водень виходить з організму тільки з сечею, а кисень - з сечею і вуглекислим газом. Виміряючи кількість ізотопів у сечі, можна за їхнім співвідношенням з'ясувати, скільки вуглекислого газу дитина видихнула протягом дня.
Крім того, у дітей Хіваро вимірювали кількість імуноглобуліну G в крові - як показник активності їх імунної системи. Оскільки вони контактують з великою кількістю алергенів і патогенів, можна припустити, що витрати на боротьбу з ними у них теж вищі, ніж у жителів міст.
Для порівняння вчені взяли дані попередніх досліджень, в яких брали участь здорові міські діти з Великобританії і США. У них теж вимірювали загальну витрату енергії і витрати в спокої. Правда, їх не обладнали акселерометрами, але для жителів Європи і США давно підрахований приблизний рівень щоденної фізичної активності.
Дослідники виявили, що діти Хіваро дійсно проводили більше часу в активному стані, ніж міські діти - в середньому на півгодини на день (це дає різницю майже вдвічі). Проте, їх витрати на активність виявилися майже в два рази менше, ніж у городян. Зате витрати енергії в спокої вийшли вище: 72 відсотки проти 58 відсотків у європейців і американців. У підсумку сумарні щоденні витрати виявилися практично однаковими і різнилися несуттєво (р = 0,258).
Автори роботи вважають, що в перерозподілі витрат важливу роль зіграла активність імунної системи. Вони помітили, що чим більше в крові дітей Хіваро імуноглобуліну G, тим вище у них витрати енергії в спокої. Крім того, вони виявили, що у європейських дітей різниця в витратах між різним часом доби вище, ніж у індіанців. Тому в останніх може залишатися надлишок енергії, яких йде на фізичну або імунну активність.
Таким чином, вчені підтвердили другу, обмежувальну модель енерговитрат. Згідно з нею, організм встановлює баланс між різними типами активності. Якщо імунній системі необхідно більше ресурсів, то енергія на фізичну активність витрачається економніше. Судячи з усього, це означає, що збільшення фізичної активності - принаймні, у дітей - не сприяє спалюванню надлишків енергії. І для того, щоб уникнути ожиріння, треба обмежити надходження енергії в організм, тобто, простіше кажучи, ввести обмеження на їжу.
Раніше вчені спрогнозували, що до 2025 року ожирінням страждатиме кожна п'ята людина на Землі. І підрахували, що за 40 років кількість дітей з ожирінням зросла в 10 разів. Втім, не виключено, що у зайвої ваги є і свої плюси - наприклад, миші, яких годували високожировим кормом, народили більш кмітливе потомство. А уповільнити набір ваги, ймовірно, допоможуть горіхи - принаймні, у дорослому віці.