Американські вчені досліджуючи процеси диференціації олігодендроцитів, виявили нові мішені для лікування розсіяного склерозу. Стаття опублікована в журналі.
Олігодендроцити - клітини центральної нервової системи (ЦНС). Вони продукують мієлін, який полегшує провідність в ЦНС і забезпечує трофичну підтримку аксонам. При розсіяному склерозі відбувається пошкодження мієлінових оболонок нервових волокон у різних відділах ЦНС, що призводить до порушення нервової передачі та втрати відповідних функцій (сенсорних, рухових та інших). Незважаючи на велику кількість досліджень, досі не ясно, які сигнальні каскади активуються і як стимулюються ранні стадії диференціювання в олігодендроцитах людини.
Дослідники зі Школи Медицини та Біомедичних наук Університету Буффало використовували аналіз зваженої мережі коекспресії генів (- WGCNA) для вивчення транскрипційних процесів, що лежать в основі диференціації олігодендроцитів. Для цього вони порівнювали рівні експресії генів у різних організмів - мишей, щурів і людини.
Дослідники проаналізували дані експресії кількох модулів генів і виявили, що експресія суб'єдиниці b4 G-білка (GNB4), сильно підвищується під час дозрівання олігодендроцитів і що надекспресія GNB4 індукує диференціювання олігодендроцитів у людини. Для перевірки даного факту вчені з колегами пересадили людські клітини (попередники олігодендроцитів з підвищеною експресією GNB4) в мозок миші і показали, що підвищена експресія даного білка призводить до мієлінізації нейронів.
Таким чином, експресія цього білка в клітинах-попередниках олігодендроцитів може в кінцевому підсумку стати терапевтичною мішенню, що потенційно сприяє утворенню мієліну у пацієнтів з розсіяним склерозом. Також WGCNA виявив кілька інших важливих кандидатів, які відіграють ключову роль у регулюванні диференціювання олігодендроцитів людини.
Раніше ми вже писали про різні способи лікування розсіяного склерозу. У 2016 році канадські дослідники повідомили про успішні клінічні випробування терапії розсіяного склерозу кровотворними стовбуровими клітинами, а американські вчені досліджували властивості вуглецевих наночастинок, з яких автори пропонували робити лікувальні татуювання.