Британські фахівці, зайняті прокладанням високовольтної лінії Western HVDC Link, під час робіт виявили біля берегів Шотландії практично не пошкоджені останки німецького підводного човна UB-85, повідомляє BBC News. Цей корабель потонув у 1918 році, причому, за легендою, UB-85 був потоплений морським чудовиськом «з блискучими в місячному світлі зубами».
Прокладачі високовольтної лінії виявили останки підводного човна за 120 метрів від основного маршруту кабелю біля узбережжя Галловея в південно-західній Шотландії неподалік від міста Странрар. За даними сонара, довжина видимої частини корабля становить 45 метрів. Його корпус частково укритий сміттям.
Підводний човен в точності поки не ідентифікували, проте адміралтейські записи свідчать, що це може бути саме UB-85. Цей корабель був побудований у жовтні 1917 року, а в листопаді того ж року надійшов на озброєння ВМС Німеччини. Підводний човен побудували за типом UB III. Загалом за цим проектом у Німеччині були побудовані і прийняті на озброєння 95 кораблів.
Підводний човен UB-85 потопили 30 квітня 1918 року. За офіційною версією, 28-29 квітня британські патрулі змусили німецький підводний човен залишатися під водою. Коли на світанку 30 квітня субмарина отримала можливість спливти для провітрювання і підзарядки акумуляторів, її виявив британський шлюп «Коріопсис» типу «Анчуса» і обстріляв з артилерійських гармат.
Згідно з адміралтейськими записами, артилерійський вогонь, за спостереженням моряків, не заподіяв особливої шкоди кораблю, проте UB-85 під час переслідування раптово зупинилася і випустила сигнальну ракету. При цьому екіпаж субмарини махав руками, просячи про допомогу. Всіх німецьких моряків, включаючи капітана Гюнтера Креха, підібрав «Коріосіс». Підводний човен затонув.
Однак, крім офіційної версії, існує і легенда, заснована на свідченнях капітана Керха, які він дав після того, як британці взяли екіпаж UB-85 в полон. Згідно з цими свідченнями, 29 квітня підводний човен атакувало "морське чудище з великими очима, що дивляться з рогатого, начебто, черепа... з блискучими в місячному світлі зубами ".
Керх розповів, що чудище напало на субмарину, коли вона спливла, щоб зарядити акумулятори. При цьому морське чудовисько пошкодило люк у рубці підводного човна, після чого він втратив свою герметичність, а корабель втратив здатність занурюватися. Деякі британські криптозоологи пізніше стверджували, що на підводний човен могла напасти тварина, споріднена лох-несському чудовиську.
Слід зазначити, що, згідно з німецькими морськими архівами, у квітні 1918 року біля узбережжя Галловея діяли два німецькі підводні човни типу UB III: UB-85 і UB-82. Остання була потоплена 17 квітня недалеко від берегів Шотландії. Фахівці не виключають, що знайденою німецькою субмариною може виявитися UB-82.
Кораблі типу UB III мали в довжину 55,9 метра і в ширину - 5,8 метра. Підводна водотоннажність субмарин становила 637 тонн. При спливанні для зарядки акумуляторів на кораблях використовувалися два дизельних шестициліндрових двигуни Daimler потужністю 1050 кінських сил кожен. За рух корабля відповідали два електромотори марки BBC потужністю 780 кінських сил кожен.
Підводні човни могли розвивати швидкість до 13,4 вузла на поверхні і до 7,5 вузла під водою. Дальність ходу кораблів становила 8,2 тисячі миль. Субмарини типу UB III могли занурюватися на глибину 50 метрів. Кораблі були озброєні п'ятьма торпедними апаратами калібру 500 міліметрів з боєзапасом на десять торпед і одним артилерійським знаряддям калібру 88 міліметрів на палубі.
Підводні човни типу UB III будувалися з 1916-го по 1918 рік і стояли на озброєнні німецьких ВМС аж до 1935 року.