Печери з давніх часів приваблюють людину, їх темрява сповнена небезпек, але таємниця в глибині вабить і пітекантропів, і сучасних вчених, і туристів. На Землі вивчено сотні сухопутних і підводних печер, але попереду маячить більш складна мета - печери на інших планетах. На прохання блогер і популяризатор космонавтики Віталій «Зелений Кіт» Єгоров розповів про те, що чекає майбутніх космічних спелеологів.
Більшість відомих печер Землі сформувалися в результаті ерозії - руйнування гірської породи, як правило, під впливом води і розчинених в ній хімічних сполук. Такі печери називаються карстовими. У вулканічних регіонах поширені підземні порожнини, що мають лавове походження, - купола і трубки. На відміну від карстових печер, на утворення яких потрібні тисячі або мільйони років, вулканічні печери утворюються досить швидко, в період виверження і активного виливу лави.
Вулканічні печери
Лавова трубка - це протяжний тунель природного походження, іноді до десятків кілометрів завдовжки, з плоскою підлогою і зведеною стелею. Трубка формується в процесі виверження досить рідкої і в'язкої базальтової лави. Поширюючись від джерела, лавовий потік починає остигати, і першою затвердіває верхня кірка, під якою триває течія. За рахунок виділення вулканічних газів між «дахом» і потоком формується порожнина, яка розширюється в міру вичерпування потоку. В результаті виходить справжній «метрополітен», придатний для пішого пересування. Підвищений тиск вулканічних газів призводить до вторинного плавлення склепінь трубки, тому іноді її покривають лавові сталактити.
Вулканізм відомий і на інших планетах.
За низкою непрямих ознак можна припускати, що вулкани Венери ще продовжують вивергатися і завдяки тамтешній спеці їх лава остигає набагато повільніше, а значить, потоки будуть набагато ширшими. Передбачається також, що завдяки сірчаним сполукам температура плавлення венеріанської лави нижче земної, і це ще більше сприяє рухливості лавових потоків.
Марс відомий своїми гігантськими вулканами - правда, зараз вони все заснули, але перед цим встигли залити тисячі квадратних кілометрів поверхні базальтовою лавою.
Місяць свого часу теж переживав активний період, пов'язаний як з астероїдним бомбардуванням, так і з внутрішньою тектонічною діяльністю. Величезні простори Місяця залиті лавовими потоками, які ми називаємо морями.
Про те, що на Місяці і планетах Сонячної системи повинні бути лавові печери, вчені здогадувалися ще в XIX столітті, але перших відкриттів довелося чекати до початку епохи космонавтики.
Лавові трубки на схилах вулкана Гора Павліна на знімку із супутника Mars Express.
ESA/DLR