Мелісса Флойд (Melissa Floyd), вчений з Центру космічних польотів імені Годдарда (NASA), розповіла про плани з розробки міні-лабораторії для прямого упіймання слідів життя в зразках порід, узятих з інших планет.
Незважаючи на те, що вчені вже досить довгий час шукають сліди життя на інших планетах, їхні спроби досі не увінчалися успіхом. Як правило, дослідників цікавлять біомаркери - речовини, присутність яких може вказати на існування живих організмів: до них належать метан, кисень, вуглекислий газ, озон і, звичайно, вода. При цьому NASA досі не створювало інструментів, які б безпосередньо шукали бактерії або інше примітивне життя, що, в першу чергу, пов'язано з технічними труднощами. На екзопланетах при поточному рівні розвитку технологій «розгледіти» життя просто неможливо, а для того, щоб знайти його на планетах Сонячної системи, потрібно розробити автономну лабораторію, що теж досить непросто.
У рамках нового проекту в NASA Мелісса Флойд планує розробити інструмент для роверів, який безпосередньо шукатиме бактерій або архей у гірських породах і ґрунті інших небесних тіл - наприклад, на Марсі або на місяцях інших планет. Бактерії та археї - велика група одноклітинних організмів, які, як вважається сьогодні, були першими організмами, що з'явилися на Землі близько 4 мільярдів років тому. Вони зустрічаються в абсолютно різних середовищах і можуть протистояти екстремальним умовам.
В основі концепції, яку, на думку Флойд, можна втілити як у вигляді окремого робота, так і у вигляді інструменту для марсохода, лежить популярний метод аналізу - флуоресцентна гібридизація або FISH. Він використовує ДНК-проби, мічені флуоресцентною міткою, для визначення точного місця розташування послідовності ДНК або РНК безпосередньо в клітці, клітці, клітці на отруті. У лабораторії FISH-метод включає нанесення зразків на скло, фіксацію клітин, додавання ДНК-проб, які зв'язуються з комплементарними мішенями в зразку, і приміщення зразків під мікроскоп.
Флойд намагається визначити, як їй адаптувати цей процес для робота. Астробіолог зазначає, що їй хотілося б, щоб система могла нести до 10 проб для ідентифікації широкого кола одноклітинних організмів. Головна складність полягає у спрощенні та автоматизації методу, щоб робот наносив кожен зразок на скло, нагрівав його, як вимагає флуоресцентна гібридизація, і сам обертав скло, що напевно вимагатиме багаторазового фокусування для дослідження деталей.
У число небесних тіл Сонячної системи, які вважаються потенційно підходящими для виникнення або існування земного життя, входять Марс, Енцелад, Титан і Європа. Проте всі небесні тіла, крім Червоної планети, залишаються поки що мало вивченими.