У Новій Зеландії втретє в історії зустріли пінгвіна Аделі. У нормі представники цього виду живуть в Антарктиді і Субантарктиці, в трьох тисячах кілометрів південніше. Фахівці вважають, що до новозеландського узбережжя прибило молоду особину, яка випливла занадто далеко в океан і була підхоплена течією. Як повідомляє The Guardian, заблукалого пінгвіна оглянув ветеринар, після чого птаха напоїли водою, нагодували рибою і випустили на волю.
Мешканця Нової Зеландії важко здивувати зустріччю з пінгвіном. Тільки на головних островах архіпелагу гніздяться три види цих птахів, а ще кілька населяють віддалені острівні групи, такі як Чатем і Снерс. Втім, часом біля новозеландських берегів з'являються пінгвіни, основний ареал яких знаходиться за тисячі кілометрів звідси.
Один з таких незвичайних гостей відвідав південно-східне узбережжя Нової Зеландії кілька днів тому. Першими птаха помітили (і зняли на відео) Гаррі Сінгх (Harry Singh) і його дружина, які прогулювалися біля моря поблизу поселення Бердінгс-Флет (Birdlings Flat) на південь від міста Крайстчерч. Пінгвін стояв біля води нерухомо і, поки він не поворухнув головою, подружжя навіть думало, що це забута кимось м'яка іграшка. Сінхг зауважив, що птах, якому він дав прізвисько Пінгу, виглядає самотнім і змученим. Крім того, вона не входила у воду близько години, тож могла стати легкою жертвою бродячих собак.
У спробі допомогти Пінгу Сінгх того самого дня звернувся в розташований у Крайстчерчі центр реабілітації пінгвінів. На його поклик відгукнувся досвідчений співробітник Томас Стрек (Thomas Stracke), який допомагає пінгвінам вже близько десяти років. Прибувши на узбережжя поблизу Бердінгс-Флет з ветеринаром, Стрек з подивом виявив, що Пінгу - пінгвін Аделі (). Цей вид гніздиться в Антарктиді і на деяких субантарктичних островах. У Новій Зеландії пінгвіни Аделі не мешкають. Більше того, досі їх зустрічали тут всього двічі: у 1962 і 1993 роках.
Щоб дістатися до Бердінгс-Флет, Пінгу довелося подолати вплав близько трьох тисяч кілометрів. Судячи з усього, Пінгу - молода особина, яка відпливла далеко від узбережжя Антарктиди і була віднесена течією в бік Нової Зеландії.
Стрек і ветеринар зловили пінгвіна і оглянули його. Виявилося, що птах трохи виснажений і зневоднений, проте загалом його стан не викликав у фахівців побоювань. Пінгу дали води і рибної кашиці, а потім випустили на морському березі в надії, що він знайде шлях додому. За словами Стрека, він планував організувати доставку пінгвіна вертольотом на новозеландську антарктичну станцію Скотт-Бейс, але йому дали зрозуміти, що це неможливо.
Пінгвіни Аделі, як і інші пінгвіни, відчувають наслідки антропогенних змін клімату. Однак на даний вид вони роблять неоднозначний вплив. Якщо популяції пінгвінів Аделі з Антарктичного півострова тепер частіше стикаються з нестачею їжі і зменшуються, то на сході континенту скорочення площі морського льоду підвищує успіх їх розмноження. В результаті загальна чисельність виду залишається відносно стабільною. Що чекає його в більш віддаленому майбутньому, сказати поки важко.