Американські дослідники виявили зменшений обсяг тканин головного мозку у новонароджених дітей матерів, які жили в несприятливих умовах, порівняно з дітьми більш благополучних матерів. Автори статті, опублікованої в, провели лонгітюдне дослідження, де стежили за 280 вагітним жінками з різним соціально-демографічним статусом з першого або з початку другого триместру вагітності до перших тижнів після народження дитини.
Умови життя часто пов'язують з когнітивним розвитком і психічними порушеннями. Наприклад, раніше нейрогенетики показали, що бідність у дитинстві та підлітковому віці пов'язана зі змінами в роботі мозку, а також з нижчим рівнем освіти і рівнем когнітивних здібностей у літньому віці. Крім того, існує зв'язок між пережитими в ранньому дитинстві труднощами і несприятливою обстановкою з порушеннями розвитку нервової системи і психоемоційного розвитку.
Навколишнє середовище матері та її психічний стан під час вагітності також впливають на майбутню дитину. Так, минулі дослідження пов'язали проживання матері в районі з поганою екологією під час вагітності зі зниженими індексом маси тіла дитини, а її тривожність і депресію - зі змінами в будові дитячого мозку.
Дослідники під керівництвом Регіни Тріплетт (Regina L. Triplett) з Університету Вашингтона в Сент-Луїсі провели лонгітюдне спостережне дослідження когорти з 280 вагітних жінок, які брали участь у дослідженні з вивчення механізмів передчасних пологів. Учасниці заповнили анкети для визначення рівня соціального неблагополуччя (рівень освіти, статус медичної страховки, харчування) і психосоціального стресу (класичні шкали для визначення стресу, післяпологової депресії та дискримінації), а також відповіли на питання про ризики для здоров'я при вагітності. У перші тижні після пологів немовлятам провели МРТ під час сну. Автори також фіксували додаткові параметри, такі як стать народженої дитини, її вага при народженні та постменструальний вік (період від першого дня останньої менструації матері до віку дитини після народження) на момент сканування.
За допомогою ієрархічної регресії автори подивилися, як характеристики матері та додаткові параметри дитини пов'язані з відмінностями в структурі мозку дітей. Так, жіноча стать дитини, її низька вага при народженні і менший постменструальний вік були пов'язані з меншим обсягом кортикальної та субкортикальної сірої речовини, білої речовини і мозочка (для всіх параметрів < 0,001). Соціальне неблагополуччя матері було пов'язане зі зменшеним обсягом усіх типів тканин дитини, крім мозочка.
Вживання тютюну матір'ю виявилося пов'язаним зі зменшеним обсягом субкортикальної сірої речовини (< 0,01) і білої речовини (< 0,02) дитини, а от вплив її психосоціальних факторів виявився незначним. Обсяг гіпокампа і мигдалевидного тіла також не показав взаємозв'язок з якимись характеристиками після стандартизації.
Що стосується складчастості кори новонароджених, її розглядали за допомогою індексу гіріфікації (ступінь звивистості кори). Низький індекс гірифікації був пов'язаний із соціальним неблагополуччям матері (< 0,001), а також з жіночою підлогою дитини (< 0,03) і меншим постменструальним віком (< 0,001).
Таким чином, автори показали, що чим нижче благополуччя матері під час вагітності, тим менше обсяг усіх тканин мозку дитини, чого не можна сказати про роль психосоціального стресу.
На розвиток дітей впливають й інші характеристики матерів. Так, наприклад, раніше з'ясувалося, що немовлята матерів з меншою емоційною прихильністю частіше уникали їх турботи, а діти матерів з нейтральною поведінкою при возз'єднанні після перерви частіше виростали менш прив'язаними до них.