Астрономи проаналізували спостереження космічним телескопом TESS зірок HD 212771 і HD 203949 - перших світил з уже відкритими екзопланетами, у яких апарат зафіксував помітні коливання. Виявилося, що в однієї з них планета знаходиться настільки близько до зірки, що повинна була бути поглинена на етапі розширення світила. Швидше за все раніше планета перебувала далі і мігрувала до центру відносно недавно, пишуть автори в.
Телескоп TESS створений для вивчення зірок у сонячній околиці. В першу чергу він націлений на пошук екзопланет транзитним методом, тобто на основі змін яскравості світив при проходженні об'єктів по їх диску. Однак виключно точні вимірювання потоків випромінювання інструментами TESS дозволяють проводити безліч інших досліджень, у тому числі в галузі астросейсмології, тобто науки про коливання зірок. Також цьому сприяє спостережна програма телескопа, в рамках якої він покриє майже все небо і збере інформацію про велику кількість об'єктів.
Астросейсмологія особливо продуктивна в разі схожих на Сонце зірок або червоних гігантів, оскільки у таких світил зовнішні оболонки знаходяться в конвективному русі, завдяки чому можуть відбуватися великомасштабні коливання з помітною амплітудою. У контексті вивчення екзопланет астросейсмологія може вказати як на саму наявність таких об'єктів на орбіті навколо зірки, так і на детальні властивості, такі як взаємна орієнтація кутових і орбітальних моментів, а також ексцентриситет планет.
Робота міжнародного колективу астрономів за участю Тьяго Капманте (Tiago Campante) з Університету Порту в Португалії присвячена дослідженню зірок HD 212771 і HD 203949 за допомогою телескопа TESS. У цих зірок раніше вже було виявлено по одній екзопланеті методом променевих швидкостей, а тепер вчені також виміряли їх коливання.
Аналіз коливань дозволив зробити нові оцінки мас, віку, поверхневих температур, радіусів, щільностей і сили тяжкості для обох світил. Виявилося, що маса HD 203949 була значно переоцінена при первинному аналізі кілька років тому: замість 2,1 маси Сонця в новій роботі вийшло 1,0-1,2. Така зміна зажадала перерахунку параметрів екзопланети, оскільки метод радіальних швидкостей, яким спочатку вона була відкрита, сильно залежить від маси центрального об'єкта.
Перерахувавши вплив планети на світило меншої маси виявилося, що для пояснення спостережних даних необхідно, щоб вона знаходилася на відстані близько 0,65 астрономічних одиниць від зірки, а її маса перевищувала юпітеріанську в п'ять разів або трохи більше.
Оскільки материнська зірка HD 203949 може відноситися до червоного згущення, тобто групі червоних гігантів, які вже пережили розширення і гелієвий спалах, то планета на такій близькій орбіті повинна була бути знищеною. Проведені авторами численні симуляції вказують, що планета могла спочатку перебувати набагато далі, приблизно на відстані 3,1-3,5 астрономічних одиниць, а потім під час активної втрати маси зіркою при проходженні вершини гілки червоних гігантів завдяки приливним взаємодіям могла мігрувати ближче до зірки.
Раніше за допомогою телескопа TESS астрономи в деталях розглянули розрив зірки чорною дірою, дізналися властивості гарячого сатурна методом астросейсмології, знайшли молоду екзопланету в стадії стиснення і відкрили систему з трьох екзопланет і червоного карлика.