Британські біологи з'ясували, що поділ жирафів Ротшильда () на пари відбувається по-різному залежно від ситуації. У статті, опублікованій в журналі, повідомляється, що жирафи воліли одних і тих же партнерів під час трапези, причому їх поділ на пари не залежав від типу місцевості і доступності їжі.
Соціальні тварини (не тільки люди, а й багато інших видів) отримують від спілкування з собі багато різної вигоди. Зебри, наприклад, підвищують свої шанси на виживання, живучи у великих групах: на водопої або під час нічного відпочинку вони зазвичай залишають чергового, який стежить за наближенням можливих хижаків. При цьому переваги до певних особин в різних умовах (поза впливом статевого відбору) спостерігаються далеко не у всіх видів.
Вивчити вплив контексту на спілкування жирафів Ротшильда вирішили вчені з Брістольського університету під керівництвом Зоуї Мюллер (Zoe Muller), які поспостерігали за двома популяціями жирафів Ротшильда на території Кенії чисельністю 77 і 89 особин. Популяції відрізнялися одним значущим фактором - близькістю до хижаків: одна жила в безпеці, а в ареалі проживання інших зустрічалося багато левів.
Для всіх тварин у спостережуваних групах вчені визначили вік (до року, від року до чотирьох років, від чотирьох років, а також великих самців старше дев'яти років) і пол. Місця проживання груп розділили на три частини залежно від наявності дерев акацій - головного джерела просочення жирафів.
Динаміку поділу жирафів на пари вивчили в трьох різних контекстах: під час відпочинку, харчування та прогулянок. Для цього вчені використовували спеціальну метрику - напіввесовий індекс асоціації (half-weight association index, скорочено HWI), який розраховує пропорцію часу, які дві особини проводять разом у порівнянні з кількістю часу, який вони проводять порізно, і перевірили вплив на його зміни різних факторів. Серед факторів були стать і вік особин, доступність їжі і контекст соціальної ситуації. Вчені з'ясували, що жирафи найчастіше (p < 0,001) віддають перевагу певній компанії тільки при прийомі їжі, причому така поведінка не залежить від місця проживання і доступності їжі.
Автори роботи, таким чином, вказали на те, що звичні метрики вивчення спілкування особин у тваринному світі можуть бути невідповідними. Так, взаємини двох особин зазвичай вивчають поза контекстом ситуації, оцінюючи час, який вони проводять разом у найрізноманітніших ситуаціях. Робота дослідників показує, що контекст ситуації спілкування може бути значущим фактором при формуванні міцних зв'язків між двома особинами.
Команда під керівництвом Мюллер вивчає й інші аспекти поведінки жирафів. Навесні цього року, проаналізувавши дані про ті ж популяції, вони з'ясували, що кількість хижаків - незначний фактор при формуванні груп жирафів різної чисельності.