У Канаді часів Великої депресії було дуже погано з паливом. Втім, як і в усьому світі. Тому безліч автомобілів були перероблені під... гужовий хід. Отримані в результаті конемашини-гібриди стали називатися «баггі Беннетта». Давайте познайомимося з цією маловідомою для нас сторінкою автомобільної історії.
Велика депресія тривала з 1929 по 1939 рік і всупереч загальній омані торкнулася не тільки США, але і багато інших держав, в тому числі і європейських. Втім, найбільше вона зачепила, звичайно, країни, що мали з США щільне комерційне співробітництво - Мексику і Канаду.
З паливом у пікові роки Депресії (1929-1933) було вкрай погано. Більшість автовласників замикали своїх залізних коней у гаражі - продати машини все одно було неможливо - до кращих часів. Але деякі вчинили більш оригінальним чином, переробляючи їх на гужові вози. У США такі «конвертації» отримали назву «возів Гувера» на ім'я тодішнього президента країни.
У Канаді подібні машини стали називати «баггі Беннетта» на честь Річарда Беннетта, прем'єра країни з 1930 по 1935 рік - саме його просте населення звинувачувало в різкому зниженні рівня життя, хоча він, чесно кажучи, був ні при чому.
Поширенню баггі Беннетта сприяли «ситі» 1920-ті роки, коли багато канадців купили свої перші, найчастіше недорогі, автомобілі. І раптом виявилося, що користуватися ними вкрай накладно. Не було ні бензину, ні газу, ні якогось іншого палива. Такси на пальне були непідйомні для фермерів. А ось коні були практично у всіх.
Баггі отримали різними способами. Найчастіше машину максимально полегшували, знімаючи двигун, щоб коні не потрібно було тягнути зайве. На місці двигуна іноді розташовували місце для кучера.
У міру підвищення рівня життя до кінця 1930-х машини переконвертували назад, хоча багато «баггі Беннетта» так і залишилися на гужовій тязі. Це так чи інакше було дешевше і надійніше бензинової тяги, хоч і повільніше.