Одні з заключних фотографій дослідницької місії Cassini подарували світу приголомшливу красу кілець Сатурна, про яку ми і не підозрювали.
В останній рік своєї подорожі Cassini проник туди, де ще не бував жоден космічний корабель - у простір між Сатурном і його кільцями. Всього він здійснив 22 занурення, зібравши величезний масив даних. Саме він допоміг астрономам на Землі дізнатися подробиці про те, як крихітні місяці планети-гіганта «ліплять» ці дивовижні структури з льодинок і пилу.
Ми також отримали свідчення того, що перстень Сатурна набагато молодший від самої планети. Усередині кілець вченим вдалося розглянути тонкі, схожі на солому текстури і візерунки, створювані гравітаційним впливом місяць. Звичайно, дослідники також склали і нові карти колірного спектру, температур і хімічного складу кілець. Завдяки цьому їм вдалося отримати відповіді на деякі інтригуючі питання. Наприклад, увагу астрономів давно привертала серія смуг на кільці F - вони чомусь абсолютно збігаються за довжиною і орієнтовані в один бік.
Шлейф, залишений у кільцях крихітним місяцем Дафніс
Такі смуги передбачають зграю чужорідних тіл, які обертаються на орбіті Сатурна і періодично «борознять» кільця, а зовсім не рій комет, як вважалося раніше. Крім того, всередині так званого розриву Кілера вдалося виявити тонкі нитки кільцевого матеріалу, що відокремлюються від шлейфа, залишеного однією з лун Сатурна.
Втім, дещо ще залишається без відповіді. Всередині кілець вдалося виділити три основні типи структур - гладку, комкувату і смугасту. Ці структурні особливості зустрічаються в кільцях на абсолютно різних поясах і завжди мають чітко окреслені краї. Проблема полягає в тому, що ці структури так і не вдалося пов'язати з жодною особливістю кілець, ідентифікованих на сьогоднішній день. Які фактори призвели до появи цих загадкових утворень - поки ніхто не може сказати.