Масовий перехід на цифрову музику в стрімінгових сервісах призвів не до зниження екологічного навантаження на природу, а навпаки, до її збільшення. Незважаючи на зменшення забруднення навколишнього середовища пластиковими відходами, загальний негативний вплив на екологію істотно вище за рахунок викидів парникових газів, що подвоїлися за 40 років.
Колектив вчених з університетів Глазго і Осло опублікував роботу під назвою «Ціна музики» (The Cost of Music), в якій проаналізували відкриті дані по вуглецевому сліду музичної індустрії. За період з 1977 року виробництво музики значно подешевшало, а обсяг контенту зріс у сотні разів. Одночасно з цим у користувачів з'явилася можливість за безцінь, за мірками півстолітньої давності, прослуховувати набагато більший обсяг музики.
У 2016 році інфраструктура стрімінгових аудіосервісів тільки в США була відповідальна за викиди парникових газів в обсязі від 200 до 350 тисяч тонн в еквіваленті вуглекислого газу. На піку виробництва вінілових платівок, вся індустрія звукозапису і продажу музики забезпечила близько 140 тисяч тонн парникових газів в еквіваленті CO2. Але в кінці 1970-х до цього додавалося не менше 58 тисяч тонн пластикових відходів, а в XXI столітті аудіофіли якщо і забруднюють їм навколишнє середовище, то не через прослуховування музики.
За заявами керівника дослідження Метта Бреннана, вони не переслідували мету відмовити користувачів від прослуховування музики або закликати до переходу назад на фізичні носії. Мета публічного висвітлення результатів - сприяти раціональному споживанню і спонукати користувачів стимулювати стрімінгові сервіси, які заохочують турботу про навколишнє середовище.