Стародавні, схожі на папороті тварини, відомі як Rangeomorphs, можливо, не були самотні. Філаменти, виявлені в скелях, яким півмільярда років, дозволяють припустити, що скупчення цих ранніх тварин були з'єднані один з одним мережею тонких волокон.
Для чого саме були призначені дані волокна - незрозуміло. Існує чимало припущень: таким чином вони могли чіплятися за грунт, розмножуватися або обмінюватися поживними речовинами.
Палеобіологи Алекс Лю з Кембриджського університету і Френкі Данн з Брістольського університету проаналізували безліч скам'янілих мереж. Товщина більшості ниток становить всього один міліметр, а довжина - від пари сантиметрів до 40 сантиметрів, а деякі більш товсті нитки простягалися на чотири метри. Якби не відмінний стан, в якому збереглися нитки, тонкі лінії можна було б не помітити.
Дивним здається і те, як нитки угруповалися: деякі тяглися в нікуди, інші пронизували кожен міліметр ґрунту, розбігаючись на всі боки і іноді розвертаючись у зворотному напрямку.
Спочатку ця особлива категорія істот була прийнята за рослини, що живуть на морському дні. У них були плоскі, гілкові стеблі, які трималися за ґрунт корінням, що означало, що тварини не рухалися. Залишається загадкою, як вони годувалися і чим харчувалися. Можливо, у них був рот, або вони могли використовувати своє листя для фільтрації води, як це роблять корали.
«Тепер нам, можливо, доведеться переглянути більш ранні дослідження того, як ці організми взаємодіяли і, зокрема, як вони конкурували», - кажуть автори дослідження.