Машиною для перемог називають і Міхаеля Шумахера, і всю відмінно організовану команду Ferrari. Що ж стосується власне машини, то вона у Ferrari найкраща у Формулі-1
Торік тільки на останніх етапах сезону Шумахеру вдалося вирвати чемпіонський титул! Хуан-Пабло Монтойя (Williams) і Кімі Райкконен (McLaren) протягом усього 2003 року успішно змагалися з Міхаелем. Чому ж нова Ferrari F2004, яка на перший погляд майже не відрізняється від торішньої F2003-GA, зараз забезпечує знаменитому німецькому пілотові абсолютну перевагу?
На відміну від головних команд-суперниць, конструктори Ferrari дотримуються так званої однокільової схеми. Тобто нижні важелі підвіски у неї кріпляться до одного поздовжнього виступу в нижній частині носового обтічника. Це не дуже вигідно з аеродинамічної точки зору. Адже він розсікає повітряний потік, що заходить під днище машини, і завихрення знижують притискну силу. Щоб уникнути цього, була придумана схема з двома виступами, між якими повітря проходить, як в тунелі - завихрення цього потоку мінімальні. Саме таку схему вибрали Williams і McLaren. Однак поряд з аеродинамічними перевагами ця схема забезпечує і масу проблем: загальне зниження жорсткості конструкції, труднощі з налаштуванням машини, з її керованістю і так далі. У Ferrari цих проблем немає.
Більш того, еволюційний розвиток конструкції протягом декількох років дав можливість створити ідеально збалансовану машину, яка у всьому слухняна гонщику і при цьому надійна. А як же бути з недостатньою обтічністю боліда однокільової схеми? Ось тут-то говорить своє слово потужна бригада аеродинаміків Ferrari. Вони проводять сотні продувок в аеродинамічній трубі, вилизуючи буквально кожну деталь. Звичайно, подібний розмах досліджень можливий тільки в тому випадку, якщо дозволяє бюджет - але у Ferrari проблем з грошима немає.
Тому вроджений недолік загальної компоновки машини вдається подолати за рахунок уваги до дрібниць. А їх у Формулі-1 насправді не буває - на швидкості 300 км/год неправильно спроектований крихітний елемент розміром в кілька сантиметрів може обернутися програною кваліфікацією...
Приклад невеликий, але виключно важливої деталі - прикрашені маленькими спойлерами концеві пластини переднього антикрила. Вони повинні перешкоджати зриву повітряних потоків з антикрила, сприяти більш плавному обтіканню коліс і важелів передньої підвіски. При цьому, формуючи повітряні потоки, сама деталь не повинна створювати істотного лобового опору, інакше користь від неї буде мінімальною. На думку експертів, нинішнє переднє антикрило Ferrari з усіма його елементами являє собою своєрідний аеродинамічний шедевр, який в принципі неможливо поліпшити!
З останнім висновком ми навряд чи погодимося - тому що дизайнери італійської команди напевно знайдуть приховані резерви і в цій начебто ідеальній конструкції. Швидше за все, навіть не в майбутньому році, а вже в кінці нинішнього сезону крило буде виглядати по-іншому. У Формулі-1 немає поняття «почивати на лаврах» - вона занадто динамічна для цього. І конструкторів це стосується навіть більшою мірою, ніж гонщиків: найкраща машина миттєво застаріває, якщо не продовжувати роботу над нею.