Нове дослідження показало, що жінки-вікінги не тільки служили в армії, а й могли займати високі військові посади.
Дослідники з Стокгольмського та Уппсальського університетів зазначають, що мова йде не про містичних героїв стародавніх саг, а про реальну жінку-полководця. Так, ними вивчалося одне з найважливіших поховань часів вікінгів: в ньому знаходяться останки воїна, оточеного зброєю - мечем і бронебійними стрілами, і останки двох коней. У могилі також виявили повний ігровий набір, який, як вважає співавтор роботи Шарлотта Хеденстьєрна-Юнсон (Charlotte Hedenstierna-Jonson), вказує на те, що жінка була високопоставленим офіцером - «тим, хто займався тактикою і стратегією і міг вести війська в бій». Жінка-воїн була похована в середині X століття в Бірці (острів Б'єрке на озері Меларен), одному з найбільших торгово-ремісничих центрів шведських вікінгів в 800 - 975 рр. Ізотопний аналіз підтвердив, що жінка вела кочовий спосіб життя - так само, як все військове суспільство, що домінувало в VIII-X ст. в північній частині Європи.
Ілюстрація поховання, зроблена Евальдом Хансеном (Evald Hansen)
Щоб точно встановити, що останки належать жінці (на це явно вказували особливості будови скелета), дослідники звернулися до аналізу ДНК. Генетики виявили, що у зразку наявні X-хромосоми, але відсутня Y-хромосома (наявна тільки у чоловіків), і таким чином підтвердили початкову здогадку.
Ян Стуро, провідний фахівець дослідження, нагадав, що вивчення поховання було розкопане в 1880-х роках і дуже довго слугувало зразком професійного воїна-вікінга - всі ці роки жінка-полководець вважалася чоловіком. Це означає, що продовжує Стуро, що колекції музеїв досі володіють - завдяки новим технікам, методам і критичним позиціям сучасної науки - дослідницькою цінністю.
Наукова робота була опублікована в журналі American Journal of Physical Anthropology.