Поїдання собі подібних - одне з найсерйозніших табу сучасного суспільства, проте серед тварин це досить поширена тактика виживання. Не дивно, що й мільйони років тому динозаври дотримувалися тих самих принципів.
Скам'янілі останки віком понад 150 мільйонів років надали палеонтологам рідкісні свідчення того, що являв собою раціон доісторичних ящерів. Серед кісток вчені виявили ознаки того, що у важкі часи динозаври пускалися на крайні заходи.
Сліди укусів на кістках стародавніх тварин, які можна впізнати, зустрічаються набагато рідше, ніж може здатися на перший погляд. Тому судити про те, як часто динозаври-тераподи пускали в хід свої ікла, далеко не завжди представляється можливим. Однак у палеонтологів є своє власне місце паломництва в тому випадку, якщо вони хочуть подивитися на сліди доісторичних сутичок.
Кар'єр Мігатт-Мур в американському штаті Колорадо є чимось на зразок аномалії, в якому регулярно виявляються скам'янілості з надзвичайно високою щільністю порізів і відбитків, явно зроблених зубами теропод. Дослідники з Університету Теннессі, Університету Колорадо-Меса і Деймен-коледжу в Амхерсті, штат Нью-Йорк, скористалися можливістю вистежити рід динозаврів, який найчастіше несе відповідальність за кровопролиття.
На сьогоднішній день з 2368 кісток, здобутих в кар'єрі (виключаючи кілька експонатів, виставлених на прокат або взятих в оренду), трохи менше третини були погризені якимось тероподом. Під час найближчого розгляду дослідники виявили докази, які свідчать про те, що в деяких випадках винуватцем був масивний хижак - аллозавр. Принаймні, один з наборів міток був досить великим, щоб його міг залишити або аллозавр значних розмірів, або інший великий динозавр на ім'я цератозавр. Так само важко виключити великих хижаків, таких як Saurophaganax і Torvosaurus.
Добірка фотографій слідів від зубів, що залишилися на кістках
У той час як більшість поглиблень були відзначені в кістках великих травоїдних, 17% також залишилися на кістках теропод, включаючи інших аллозаврів. Близько половини з них були на частинах скелета, які навряд чи могли дати їм достатньо їжі. А це означає, що динозаври кидалися на своїх побратимів лише за тим, щоб отримати хоч трохи їжі - ймовірно, пожираючи як живих, так і мертвих сородичів.
Але не варто цьому дивуватися. В умовах дефіциту ресурсів канібалізм стає засобом позбавлення популяції від хворих і слабких особин, а також підвищує шанси на виживання більш сильних і активних. Можливо, практика поїдання собі подібних і стала одним з тих факторів, який дозволив динозаврам домінувати на Землі мільйони років.