Не секрет, що ультрафіолетове випромінювання є головною причиною передчасного зносу пластмасових виробів, відкритих сонячному світлу. Новий інструмент дозволяє максимально збільшити термін експлуатації пластиків за рахунок точного підбору добавок.
Німецький концерн BASF, Німецький центр авіації і космонавтики (DLR) і американський Центр космічних польотів імені Годдарда (NASA) об'єднали зусилля для розробки нового інструменту прогнозування інтенсивності ультрафіолетового випромінювання, який дозволяє більш точно підбирати добавки до пластиків і продовжувати термін служби пластмасових виробів.
Вчені з NASA і DLR склали карти, які відображають рівні УФ-випромінювання у всіх точках земної кулі. З їх допомогою можна оптимізувати використання добавок до пластиків, щоб кінцевий продукт був ідеально адаптований до конкретних умов регіону, де він буде використовуватися. Сонячні промені - головний фактор передчасного зносу пластиків, що застосовуються в сільському господарстві, будівництві або автомобілебудуванні.
Світлостабілізатори виробництва BASF здатні нейтралізувати шкідливий вплив ультрафіолету на пластики при правильному використанні в хімічному складі матеріалу. Для цього важливо спрогнозувати очікуваний рівень впливу СФ-випромінювання в певній місцевості, де буде використовуватися обладнання, а також розрахувати його планований термін служби.
Навіть невеликі зміни в географії використання виробів можуть призвести до більш серйозного впливу ультрафіолету і прискорити фізичний знос пластику. У Північній і Центральній Європі випромінювання є помірним, а в Південній Європі та Азії пластикові вироби, відкриті сонячному світлу, часто схильні до критичних рівнів зносу.
Використовуючи дані супутникових і наземних станцій для моделювання СФ-випромінювання, фахівці NASA і DLR розраховують, який обсяг сонячної радіації досягає поверхні землі. Тут важливо враховувати кілька факторів: час дня, пора року і географічне положення. Також необхідно брати до уваги просторовий і тимчасовий розподіл хмар, атмосферний озон, сніг, лід і ландшафт. Сукупність цих факторів дозволяє точніше визначити локальну інтенсивність і щільність потоку СФ-випромінювання.
Точність нового інструменту для визначення рівнів ультрафіолету забезпечує високу деталізацію аж до міських ландшафтів, виявляючи раніше невідомі мікроклімати з підвищеним випромінюванням. Інформація про розподіл і рівень СФ-випромінювання використовується для розробки світлостабілізаторів і дозволяє не тільки прогнозувати термін служби виробів, а й економити кошти через вибір більш довговічних матеріалів.