У Марса два природні супутники - Фобос і Деймос. Це дуже невеликі об'єкти неправильної форми. З приводу їх походження в науковому світі немає єдності. Можливо це - астероїди, колись захоплені тяжінням планети. А може бути - її осколки, колись вибиті іншим масивним тілом.
На користь першої версії говорить колір обох місяць - вони дуже темні і нагадують цим астероїди класу D, поширені в Сонячній системі, особливо - починаючи від зовнішніх меж поясу астероїдів. На користь другої - орбіти обох супутників, що роблять гіпотезу гравітаційного захоплення дуже малоймовірною.
З точки зору вчених, відсутність задовільної гіпотези - це проблема і її треба вирішувати. Не дивно, що полеміка навколо Фобоса і Деймоса йде вже кілька десятків років.
Свій внесок у неї вирішила внести міжнародна група вчених, переважно з американського університету Стоун Брук. Вихідними даними для них послужили результати супутника Марса Global Surveyor, який працював на орбіті планети в 1997-2006 роках. Вчені проаналізували спектр Фобоса в середині інфрачервоного діапазону і порівняли його з таким же спектром метеорита, що впав біля озера Тагіш в Британській Колумбії (Канада). Метеорит вважається осколком астероїда класу D.
Порівняння показало, що спектр марсіанського супутника не схожий на астероїдний, але зате дуже схожий з власне марсіанським. Це, поки, є аргументом на користь гіпотези про формування марсіанських лун в результаті зіткнення з якимось іншим великим тілом. Сказати щось більш визначене можна буде після того, як на Землю прибудуть зразки ґрунту, зібрані з астероїдів зондами OSIRIS-Rex і Hayabusa-2, а також зразки ґрунту з самого Фобоса - така місія теж планується, але її терміни поки неясні.
Ознайомитися з деталями можна в статті, опублікованій в Journal of Geophysical Research.