На Сонці зафіксовано потужний корональний викид маси. Він стався 9 жовтня, але до Землі спалах дістався лише 12 жовтня. K-індекс, що характеризує геомагнітну активність за шкалою від 0 до 9, склав 6 балів.
Викид маси пов'язаний із сонячним спалахом класу M1.6, який не можна назвати слабкою.
Клас M - це активність із середньою потужністю рентгенівського випромінювання. Всього виділяють п'ять класів - слабкі A, B, C, середні M і сильні X. Для порівняння, спалахи класу M в десять разів менше за потужністю найпотужніших спалахів класу X. Число поруч з позначенням класу показує його силу - у скільки разів спалах потужніше «еталонного» спалаху M1. Наприклад, M2 в два рази інтенсивніше, ніж M1.
Подивіться, як виглядають різні спалахи на Сонці:
Спалах також спричинив вибух сонячних енергетичних частинок, який було виявлено космічним апаратом NASA STEREO-A (Solar Terrestrial Relations Observatory-Ahead). Ці частинки також долетіли до Землі і викликали світіння у верхніх шарах атмосфери - північне сяйво. Воно викликається саме рухом заряджених частинок сонячного вітру в магнітному полі нашої планети. У високих широтах - у США і Канаді - можна було помилуватися дуже красивим північним сяйвом.
Іонізація верхньої частини атмосфери спричинило короткочасне відключення короткохвильового радіомовлення над Індійським океаном на частотах нижче 25 МГц. За оцінками NASA, початкова швидкість викиду становила приблизно 983 кілометри на секунду.