Для більшості підлітків відеоігри - це не тільки розвага, а й форма соціального спілкування. Однак багато хто стурбований тим, що постійне перебування у віртуальному просторі може розвинути залежність.
Недавнє шестирічне дослідження, найтриваліше на даний момент, показало, що близько 90% випадків не викликає негативні наслідки. Однак певний відсоток дійсно може стати залежним від відеоігор, а також отримати психологічні травми.
«Патологічний відеогровий процес» характеризується великою кількістю часу, що витрачається на гру і труднощами виходу з неї. Тільки близько 10% геймерів потрапляють у категорію патологічних ігроманів. Порівняно з непатологічною групою, завзяті геймери демонстрували більш високі рівні депресії, агресії, сором'язливості, проблемного використання стільникового телефону. І це незважаючи на те, що перед початком спостереження обидві групи були однакові за всіма цими змінними.
Вчені поспостерігали всього 385 підлітків під час їх переходу в доросле життя. Кожен учасник заповнював кілька анкет один раз на рік протягом шестирічного періоду. Ці опитувальники вимірювали показники депресії, тривоги, агресії, емпатії, просоціальної поведінки, сором'язливості, фінансового стресу.
Було виявлено, що чоловіки з низьким рівнем просоціальної поведінки (те, яке приносить користь іншим людям або суспільству) частіше ставали залежними.
За шість років збору даних у 72% підлітків було відносно мало симптомів залежності. Ще 18% починали з помірних симптомів, які не змінювалися з плином часу, і тільки у 10% підлітків спостерігалося зростання рівня патологічних ігрових симптомів протягом усього дослідження.
Результати показують, що, хоча близько 90% геймерів не страждають від згубного впливу ігор, все ще існує меншість, які дійсно залежні і страждають від наслідків таких нездорових «відносин».