Напевно багато хто з наших читачів, які живуть не в квартирах, а у власних будинках, так чи інакше стикалися з мотором Briggs & Stratton, підстригаючи газон. Але одного разу Briggs & Stratton побудували повноцінний автомобіль, і він був просто чумовим.
Ми говоримо про концепт Briggs & Stratton Gasoline/Electric Hybrid 1980 року. У певному розумінні він випереджав свій час і мав деякі дійсно розумні рішення, які допомогли б нам навіть сьогодні.
Як ми знаємо, Briggs & Stratton робить маленькі двигуни. Крихітні одноциліндрові двигуни для газонокосарок потужністю 4 л. с. А ще вони роблять 2-циліндрові двигуни, які на крок ближче до автомобільної сфери. Щось подібне було у них і в 1980 році - 649-кубовий 18-сильний опозиційний мотор з повітряним охолодженням. Цей мотор і став мотивацією для цілого автомобіля.
Багато хто з вас усвідомлює, що такий же тип двигуна приводив у рух легендарний Citroen 2CV, тільки потужності в ньому було в два рази менше. Так що 18-сильна машина - це цілком нормальна річ.
Однак справа відбувалася в Америці, де громадяни звикли до ультрамощних масл-карам, тому 18 л. с. були якось вже зовсім непереконливі. Щоб зробити ситуацію більш цікавою і додати машині парочку кінських сил, було вирішено зробити з автомобіля експериментальний бензин-електричний гібрид. Гібриди не були новинкою (Porsche зробив такий ще в 1899 році), але вони практично не були присутні на ринку. Мине ще 20 років, перш ніж гібриди по-справжньому відродяться в образі Toyota Prius.
У свій проект Briggs & Stratton вклали не так вже й багато грошей - близько 250 000 доларів. Щоб заощадити на розробці, шасі було запозичено у електричного шестиколісного вагона доставки від канадської фірми Marathon Electric Vehicles.
Шестиколісна компоновка була цікава і виправдана завдяки новій ідеї: тільки передня пара із задніх коліс (тобто середні колеса) була провідною. Найбільш задні колеса були свого роду інтегрованим причепом, де знаходилися важкі батареї.
Будучи встановленим на окремій осі, 450-кілограмовий комплект батарей міг бути легко від'єднаний, висунутий і замінений на інший. І для цього навіть не потрібно було поміщати машину на підйомник. Звучить дивно, але на наш погляд геніально.
Дизайн скловолоконного кузова був досить хороший. У стилі класичних ліфтбеків 80-х. Лобове скло і передня панель були запозичені у Volkswagen Scirocco.
Ззаду машина походила на AMCPacer/Porsche 928, а спереду - на Mustang у кузові Fox. Ну і звичайно жовто-чорна колірна схема - безпрограшний варіант.
Шанси побачити цю машину в дзеркалі заднього виду були мінімальні, оскільки гібрид Briggs & Stratton був пекельним. Як слимак у кленовому сиропі в морозний ранок! 18-сильний мотор міг розігнати майже півторатонну машину (за допомогою 4-ступеневої коробки від Ford Pinto) всього до 80 км/год, а розгін до 60 км/год тривав майже хвилину.
Електромотор додавав лише 8 л. с. (у моменти нетривалих сплесків він міг видати до 20 л. с.), тобто сумарна потужність дорівнювала 26 л. с. Миттєвий момент електромотора робив вашу подорож до 60 км/год удвічі швидшою (36 секунд), а якщо обидва агрегати об'єднували свої зусилля, то 60 км/год набиралися практично блискавично - за 22 секунди.
Зате вся ця повільність позитивно позначалася на витраті палива: від 4,5 до 9,4 л/100 км на одному бензиновому моторі і 2,8 л/100 км у гібридному режимі. Чисто на електроенергії можна було проїхати від 50 до 100 км.
Так, можливо великий важкий гібрид для Briggs & Stratton був не найкращим способом продемонструвати свій мотор, який більше годився для гоночного карта. Але все ж компанія гідна похвали за сміливість.
Тож наступного разу, коли видалятимете скупчення води з карбюратора газонокосарки, подумайте про те, яким би міг бути світ. Світ, в якому б ви на дорозі боялися застрягти не за гібридним Prius, а за гібридним Briggs & Stratton, а він був набагато-набагато повільніше.