Релігійність часто розглядають як одне з джерел насильства в суспільстві: такі догми стимулюють поділ на «своїх», які сповідують «правильну» релігію, і «чужих», невіруючих або віруючих «неправильно», а тому і менш «цінних». Однак все може виявитися набагато складніше. Опитування, в якому брали участь молоді жителі Палестини, релігійного регіону з багатою історією міжнаціональних і міжрелігійних конфліктів, показало, що в більшості своїй вони вважають: для Аллаха різниці між палестинцем та ізраїльтянином немає. Результати свого незвичайного експерименту соціологи з США і Франції представили у свіжому випуску журналу. Для участі в дослідженні було відібрано 555 молодих (від 12 до 18 років) палестинців обох статей у рівних частках, які живуть на Західному березі Йордану і в секторі Газа. Всі вони виросли в обстановці безперервного насильства між мусульманами та ізраїльтянами, і практично всі були активними віруючими - 80 відсотків учасників дослідження повідомили про те, що моляться регулярно. Для оцінки їхнього морального вибору автори звернулися до відомої «проблеми вагонетки» (точніше, її до її варіанту «проблема з товстуном»). Цей уявний експеримент моделює дилему про те, чи можна вбити одного заради порятунку багатьох. Завдання звучало так (в дужках дані різні експериментальні варіанти). "Уявіть, що людина на ім'я Хаді стоїть на мосту і бачить, як важка фура втратила управління і набирає швидкість вниз по дорозі. Водій заснув, і вона явно некерована. Якщо машина не зупиниться, вона вб'є п'ятьох палестинських (ізраїльських) дітей, які граються на дорозі. Хаді розуміє, що єдиний спосіб врятувати дітей - стрибнути (зіштовхнути товстого палестинця) з моста прямо перед фурою, щоб зупинити її і розбудити водія. Якщо він так і зробить, фура зіб'є його (палестинця), і він напевно загине. Але машина зупиниться, і п'ятеро палестинських (ізраїльських) дітей будуть врятовані ". Відповідати піддослідним пропонувалося з двох точок зору: «Як ви думаєте, як би ви вчинили в цій ситуації»? і «Як ви думаєте, яке рішення схвалив би Бог» При розгляді всього масиву даних відповідей, авторів цікавило не саме рішення моральної дилеми, а кількість актів вибору, зроблених на користь членів своєї групи або проти чужинців. У відповідях на перше запитання, поставлене з погляду самого учасника, 42 відсотки зробили вибір на користь «своїх» (зіштовхнути палестинця, щоб врятувати палестинських дітей, але не ізраїльських) і 3 відсотки на користь «чужих», а 55 відсотка готові були врятувати дітей, незважаючи на національність і релігію. Однак у другому випадку, коли учасникам потрібно було подумати про «думку Бога», відповіді розподілилися інакше: лише 30% визнали, що для нього палестинці важливіші за ізраїльтян, ті самі 3 відсотки навпаки, а 66 відсотків вирішили, що ті й інші діти однаково цінні ". їхні переваги можуть відрізнятися від уподобань Бога, коли справа доходить до вирішення певних моральних дилем, - пишуть автори роботи на чолі з соціопсихологом з Університету Карнегі - Меллон Ніколь Арго (Nichole Argo). - Учасники вірять, що Бог не заохочує поділ людей, і виявляє більш рівне ставлення до людських життів, незалежно від їхньої релігійної ідентичності, ніж самі вони ".
