Американські вчені з'ясували, що в корі людського мозку щонайменше через добу після смерті експресія деяких генів не тільки зберігається, а й підвищується. Результати роботи опубліковані в журналі.
Традиційно вважалося, що клітинні функції, такі як синтез білка, припиняються незабаром після смерті організму із зупинкою дихання, кровообігу і нервової регуляції. Проте в останні роки експерименти на тваринах і деяких внутрішніх органах людини показали, що в деяких тканинах активність генів можна зареєструвати через значущий термін після загибелі - до двох діб у гризунів і чотирьох - у риб. Вдавалося навіть відновити деякі функції мозку свині через чотири години після смерті тварини. Однак до посмертного метаболізму людського неокортексу - вкрай складної, ресурсомісткої і чутливої до мінімального зниження кровообігу частини мозку, що відповідає за вищу нервову діяльність, подібні результати практично непримінні.
Співробітники декількох дослідницьких центрів США під керівництвом Джеффрі Лоуба (Jeffrey Loeb) з Університету Іллінойсу в Чикаго симулювали посмертні зміни неокортексу, витримуючи свіжі фрагменти його незмінених тканин, отримані в ході нейрохірургічних операцій, при кімнатній температурі протягом доби. У цей період зразки досліджували гістологічно і оцінювали експресію різних генів (понад 18 тисяч), аналізуючи транскриптом високопродуктивним РНК-секвенуванням.
Свіжі зразки відрізнялися високим транскрипційним розмаїттям і складним сплайсингом - у них 167 активних генів виробляли понад 1000 ізоформ транскриптів.
У перші кілька годин спостерігалося селективне зниження експресії генів, пов'язаних з нейрональною активністю (, і), тобто обміном нервовими імпульсами. При цьому функціонування генів «домашнього господарства» (, і), що відповідають за базові клітинні процеси, залишалося практично незачепленим.
Кластеризація генів показала, що швидке зменшення експресії нейрональних генів реципроктно змінюється як мінімум 24-годинним зростанням експресії в астроглії (групує, живить, відновлює нервову тканину, формує гематоенцефалічний бар'єр, регулює міграцію та активність нейронів) і мікроглії (забезпечує первинний імунний захист нервової тканини, очищає її клітинний клітин). Розростання глії на тлі загибелі нейронів підтвердили також гістологічно.
За словами Лоуба, дивовижний не той факт, що ці гени мають відношення до допоміжних клітин мозку - саме в їх функції входить реакція на пошкодження нервової тканини. Більший інтерес становить те, що активність цих генів досягає піку приблизно через 12 годин після смерті і зберігається протягом ще як мінімум 12 годин.
Дослідники відзначили, що отримані ними результати необхідно брати до уваги як при академічному вивченні посмертних зразків тканин мозку, уражених різними захворюваннями, так і при проведенні судово-медичної експертизи.
Про методи дослідження ізольованих зразків мозку і його моделей можна дізнатися з добірки «З голови геть». З роботою «ферм тіл», де вчені в реальних умовах вивчають розкладання людських трупів, знайомить матеріал «Наука розкладання».