Американські вчені уточнили роль задньої теменної кори в передобробці зорових стимулів. Виявилося, що зниження активності цієї частини мозку за допомогою низькочастотної транскраніальної магнітної стимуляції прискорює реакцію на стимули, які блимають на низьких частотах. Стаття опублікована в.
За обробку зорових стимулів у головному мозку відповідає однойменна частина кори - зорова, причому розділена вона на кілька частин. Абсолютно вся інформація, яка надходить в мозок через зір, спочатку обробляється первинною зоровою корою (її також називають V1): після цього, залежно від того, який саме аспект стимулу потрібно обробити (форму, колір або орієнтацію), інформація надходить вже в інші відділи.
Тим не менш, перш ніж первинна зорова кора почне свою роботу, предобработку стимулу виконує задня теменна кора - і вона ж відповідає і за предобработку інших сенсорних стимулів. У недавній роботі вчені навіть запропонували включити цю область в соматосенсорну систему головного мозку, ґрунтуючись на даних структурної патології. При цьому про те, яку роль задня теменна кора відіграє в обробці зорових стимулів, з функціональних даних, отриманих на людях, відомо досить мало.
Сет Елкін-Френкстон (Seth Elkin-Frankston) з Медичної школи Бостонського університету та його колеги скористалися транскраніальною магнітною стимуляцією на низьких частотах (один герц) для вивчення роботи задньої темної кори. Така стимуляція вважається інгібуючою, тобто активність ділянок при її впливі знижується.
Всього в експерименті взяли участь 36 добровольців. Кожному з них показували екран, на якому протягом 100 мілісекунд виникала невелика темна пляма Габора: його могли показати всередині невеликого квадрата або в перше часове вікно, або в друге. Між вікнами була невелика перерва в 400 мілісекунд, а учасникам необхідно було відповісти, в яке з вікон (перше або друге) вони бачили пляму з низькою або високою частотою миготіння. Час реакції починали відраховувати після закінчення другого вікна (тоді можна було дати відповідь), а сам тест проводили до, відразу після і через годину після стимуляції.
Вчені з'ясували, що при використанні плям з низькою частотою миготіння стимуляція значно (p = 0,03) знижувала час реакції - приблизно на 50 мілісекунд: іншими словами, при зниженні активності кори обробка зорового стимулу прискорювалася. На підставі цього вони зробили висновок, що інгібування задньої темної частки при передобробці візуального стимулу насправді впливає на його подальшу обробку - навіть без впливу на зорову кору.
Взагалі, на обробку зорових стимулів можуть впливати не тільки первинні етапи процесу в мозку, але й обробка стимулу іншої модальності, а також - розподіл уваги: це не так давно показали вчені з Великобританії та Німеччини.