Британські археологи описали найстарішу відому на сьогоднішній день морську астролябію (прилад, за допомогою якого визначали широту або довготу). Як повідомляється в цьому астролябія Содре, яка була на борту португальської каракки, що брала участь у плаванні в Індію і затонула поблизу Аравійського півострова. Імовірно, артефакт зробили в 1496-1501 роках. Крім астролябії, на тих же кораблях був встановлений найстаріший на сьогоднішній день корабельний дзвін, виготовлений в 1498 році. Найстаріші артефакти вже потрапили до Книги рекордів Гіннеса.
У 1497-1511 роках португальці практично щороку споряджали морську експедицію в Індію, так звану Індійську армаду. Кораблі пливли за маршрутом, який відкрив Васко да Гама: уздовж узбережжя Африки і потім Аравійського півострова. 1502 року король Мануел I Щасливий (роки правління 1495-1521) відправив до Індії флотилію з 20 кораблів під командуванням Васко да Гама. Віце-адміралами флотилії були дядьки да Гама - Вісенте і Браш Содре, під командуванням яких було п'ять важкоозброєних кораблів (дві каракки і три каравели). Найімовірніше, метою армади було покарання правителя Калікута (нині Кожикоде на південному заході Індії), війська якого розграбували факторію португальців і вбили 54 людини. Кораблі під командуванням братів Содре повинні були залишитися після відходу основної флотилії і патрулювати південно-східне узбережжя Індії. А в разі необхідності їм потрібно було захистити недавно створені португальські факторії в Кочині і Кананорі (нині Каннур) і індійських союзників португальців від ймовірних нападів правителя Калікута.
У 1503 році, після того як основна флотилія під командуванням да Гами вирушила назад до Португалії, брати Содре, незважаючи на наказ свого племінника, не залишилися в Індії, а відпливли до берегів Аравійського півострова, де вони пограбували кілька арабських торгових кораблів. У квітні 1503 року Содре відвели свою флотилію до островів Куріа-Муріа поблизу південного узбережжя Аравійського півострова (нині територія Оману). У бухті найбільшого з островів, Ель-Халланія, вони збиралися перечекати сезон дощів і відремонтувати одну з каравел. У травні в затоці, де стояв португальський флот, почався шторм і в результаті обидві каракки затонули. Разом з ними загинула велика частина команди, в тому числі Вісенте Содре. Його брат, Браш, помер за нез'ясованих обставин трохи пізніше.
Місце корабельної аварії португальських кораблів археологи знайшли в 1998 році, але роботи з підняття на поверхню залишків каракк і артефактів почалися тільки в 2013 році і тривали в 2014 і 2015 роках. Всього археологи підняли на поверхню понад 2,8 тисяч предметів, у тому числі гарматні ядра, навігаційні прилади, залишки спецій, золоті та срібні монети. У тому числі дослідники знайшли корабельний дзвін, на якому пізніше виявили напис з датою виготовлення (1498 рік). Як виявилося, це був найстаріший відомий на сьогоднішній день корабельний дзвін.
Ще одним предметом виявився металевий диск діаметром приблизно 17,5 сантиметрів і вагою 344 грами. На ньому був викарбуваний португальський герб і армілярна сфера - особистий знак короля Мануела Щасливого. За допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу вчені з оманського Університету султана Кабуса визначили склад сплаву, з якого був зроблений артефакт: крім міді (66,4 відсотка), до нього входили цинк (7,8 відсотка), олово (5,4 відсотка) і свинець (2,8 відсотка).
У 2016 році, автори статті під керівництвом Марка Вільямса (Mark A. Williams) з університету Воріка провели лазерне сканування і створили 3D-модель диска. У правому верхньому квадранті диска вчені виявили 18 мірних поділів, які приблизно відповідали п'яти градусам. За ними вчені припустили, що диск був морською астролябією, за допомогою якої мореплавці визначали широту або довготу, на якій знаходився корабель. Армілярна сфера короля Мануела на артефакті і срібні та золоті монети, викарбувані в 1495-1501 роках, які були знайдені разом з нею, дозволили визначити дату виготовлення артефакту - період з 1496 по 1501 роки. Король Мануел вступив на престол наприкінці 1495 року. І його особистий знак, армілярна сфера, почав використовуватися після цього часу.
За свідченням дослідників, морські астролябії є одними з найрідкісніших артефактів. На сьогоднішній день відомо тільки 109 таких предметів, і всі вони внесені в список, який ведеться в Національному морському музеї Великобританії. На відміну від звичайних астролябій, які були винайдені ще в Стародавній Греції, морські астролябії, мабуть, з'явилися в Португалії в другій половині XV століття. Їх використовували для навігації мореплавці Бартоломеу Діаш, який відкрив мис Доброї Надії, Васко да Гама і Христофор Колумб. Спочатку їх, імовірно, робили з дерева, хоча Васко да Гама в першу подорож до Індії, ймовірно, брав із собою кілька невеликих морських астролябій, зроблених з латуні. Судячи з малюнків у книгах початку XVI століття, перші морські астролябії представляли собою пластини або диски. Але в якийсь момент їх стали робити у вигляді важких коліс з товстого металу і в такому вигляді їх виготовляли як мінімум наступні 170 років. Наскрізні отвори в диску дозволяли зменшити опір вітру, тому такі астролябії були стійкішими під час вітряної погоди і по них можна було більш точно визначити широту або довготу. Найстаріший малюнок і опис астролябії у формі колеса вчені виявили в манускрипті 1517 року. А зі 109 відомих на сьогоднішній день морських астролябій 104 мають форму колеса. Тому стародавність астролябії Содре підтверджується і її формою. А форма, можливо, пояснює, чому на астролябії були поділи відповідні п'яти градусам, а не одному. Ймовірно, перші не надто стійкі астролябії, не дозволяли визначити координати більш точно.
Торік археологи знайшли біля берегів Португалії затонуле на рубежі XVI-XVII століть судно. Мабуть, воно поверталося з Індії з вантажем спецій.