Антропологи в статті, опублікованій в журналі Nature, припустили, що музичні уподобання є результатом впливу культури, в якій була вихована людина, а не її біологічних особливостей.
Свою гіпотезу дослідники перевіряли на індіанському народі чімане, що живе в південній Америці в низинах Болівії. Як заявляють вчені, ця народність не зазнала значного впливу західної музичної культури, і тому автори роботи могли перевірити, наскільки біологічно обумовлені музичні уподобання людей.
Автори роботи попросили 65 індіанців-чімани прослухати комбінації звуків, що характеризуються як благозвучні (ассонанс) і неблагозвучні (дисонанс) у країнах Заходу. Вони порівняли їх сприйняття музики зі сприйняттям інших груп, куди увійшло 23 музиканти з США, 25 звичайних жителів США, а також 50 громадян Болівії.
Результати дослідження показали, що, як і очікувалося, громадянам США (і музикантам, і не музикантам) і Болівії ассонантні акорди здалися приємнішими. У той же час, народності чимани і та, і інша група звуків здалася приблизно однаково благозвучною, так як в їх культурі не віддається переваги ассонантним або дисонантним акордам.
Таким чином, антропологи зробили висновок про те, що в основі музичних уподобань лежить все-таки культурне середовище. Однак цю точку зору критикують незалежні експерти - вони відзначають, що не варто протиставляти природу і культуру, хоча остання і відіграє важливу роль. Як аргумент, вони згадують дослідження, в якому мозок макак, ніяк не пов'язаних з музичною культурою, по-різному реагував на звуки різної тональності.